Registration Number
0826U000622, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
15-05-2026
popup.evolution
.
Title
Optimization of elements of the technology of post-harvest cultivation of millet (Panicum miliaceum L.) on irrigated lands of the southern Steppe of Ukraine
Author
Viktor V. Chuhan,
popup.head Oleksandr L. Rudik
popup.opponent Antonina V. Panfilova
popup.opponent Oleksandr V. Averchev
popup.review Olesia S. Drobit
popup.review Andrii V. Tyshchenko
popup.rada
Institute of climate smart agriculture of the national academy of agrarian sciences of Ukraine
Description
У дисертаційній роботі здійснено нове вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні елементів технології післяжнивного вирощування проса посівного з урахуванням кліматичних змін та вимог раціонального використання ресурсів на зрошуваних землях південного Степу України.
Встановлено, що ґрунтові умови післяжнивного періоду є малосприятливими для вегетації проса посівного та не забезпечують рослини доступними елементами живлення, у обсягах, необхідних для формування належного врожаю. Застосування мінеральних добрив сприяє поліпшенню поживного режиму ґрунту післяжнивного періоду. Найвищий рівень забезпеченості рослин проса доступними формами азоту та фосфору встановлено за внесення мінеральних добрив у дозі N₆₀P₄₀. Доведено на цьому фоні збільшення вмісту нітратного азоту в середньому складає 12,9%, а рухомого фосфору 24,5%. Виявлено впродовж вегетації поступове зниження в ґрунті вмісту нітратного азоту із 10,6 до 5,69 а рухомого фосфору із 54,6 до 30,9 мг/кг, тоді як вміст обмінного калію мав динаміку до зростання із 307 до 334 мг/кг. Зафіксовано зниження вмісту рухомого калію, порівняно із контролем, на варіантах внесення азотно-фосфорних добрив, що оцінено як наслідок збільшення його споживання.
Встановлено, що в умовах даної ґрунтово-кліматичної зони для післяжнивного вирощування сумарне водоспоживання проса складає 1862–1886 м³/га, та залежно від системи живлення змінюється не більше ніж на 1,3 %, при максимальному відхиленні за роки досліджень до 15,5%. Зафіксовано, що основну частку водоспоживання забезпечує зрошення – 69,2–69,8 %, тоді як внесок ґрунтової вологи та атмосферних опадів складає відповідно 10,1–10,3 % і 20,1–20,7 %. Зафіксовано коливання норми зрошення в роки досліджень в 120-150 мм. Застосування системи живлення N₆₀P₄₀ у поєднанні з позакореневим підживленням препаратом Soil algae у нормі 5 л/га, не суттєво, в межах до 1,2%, збільшуючи сумарне водоспоживання, забезпечує найменший коефіцієнт водоспоживання – 648 м³/т, який 1,55 рази менше показника на контролі без добрив. Сорт Вітрило та Миронівське 51, за норми висіву 3,5 млн шт./га, характеризується найбільш економним використанням води – 683 м³/т. Показано, що збільшення норми висіву призводить до зростання питомих витрат води сортами проса на 5,26 та 9,19 %.
Встановлено, що в умовах післяжнивного вирощування підвищення норми мінерального живлення у поєднанні з підживленням органічним добривом Soil algae (5л/га) забезпечує формування розвиненіших рослин із більшою індивідуальною продуктивністю, однак при цьому ефективність вищих систем живлення зменшується. Зафіксовано на фоні внесення мінеральних добрив N45P30 та підвищення норми до N60P40 зростання довжини волоті на 9,52 та 16,1%, щільності волоті на 41,2 та 43,6%, а маси зерна однієї волоті на 54,5 та 66,7%. За рахунок збільшення норми добрив встановлено зростання довжини волоті на 5,9%, щільності на 1,8 % а маса зерна на 7,8%
З’ясовано, що оптимальний рівень урожайності зерна – 2,9 т/га формується за умови застосування передпосівного внесення мінеральних добрив у дозі N₄₅P₃₀ у поєднанні з фоліарним підживленням препаратом Soil algae (5 л/га) у фазу 27–29 ВВСН. Подальше підвищення фону живлення не забезпечує статистично достовірного приросту врожайності. Встановлено, що максимальна окупність мінеральних добрив (16,4 кг зерна на 1 кг д.р.) досягається за системи живлення N₃₀P₂₀ у поєднанні з позакореневим підживленням Soil algae (5 л/га). За внесення N₄₅P₃₀ з аналогічним підживленням показник окупності зменшується на 11,6 % проте залишається на достатньому рівні 14,5 кг/кг д.р. Виявлено, що сорти Миронівське 51 та Вітрило за норми висіву 3,5 млн шт./га забезпечують найвищу урожайність зерна – 2,75 т/га, що на 7,64–16,7 % перевищує показники інших сортів. Підвищення норми висіву до 4,0–4,5 млн шт./га супроводжується зниженням урожайності на 0,19–0,23 т/га.
Встановлено, що застосування мінеральних добрив істотно підвищує економічну ефективність вирощування культури, а оптимальні економічні показники – максимальний умовно чистий прибуток (10,0 тис. грн/га), найвищий рівень рентабельності (36,9 %) та мінімальна собівартість продукції (9,34 тис. грн/т) – забезпечуються за системи живлення, що передбачає внесення мінеральних добрив у дозі N₄₅P₃₀ у поєднанні з позакореневим підживленням препаратом Soil algae у нормі 5 л/га. Доведено, що поєднання мінерального фону з органічним підживленням формує найбільш раціональне співвідношення між виробничими витратами та вартістю валової продукції, тоді як подальше підвищення рівня мінерального живлення не супроводжується зростанням економічної ефективності.
Доведено, що в умовах післяжнивного вирощування найвищу економічну ефективність забезпечують сорти Миронівське 51 та Вітрило за норми висіву 3,5 млн шт./га, використання яких дозволяє отримати максимальний умовно чистий прибуток (11,1 тис. грн/га), найвищий рівень рентабельності (46,0 %) та найнижчу собівартість зерна (8,76 тис. грн/т).
Registration Date
2026-03-23
popup.nrat_date
2026-03-23 / 2026-07-02
