Registration Number
0826U000876, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
01-03-2023
popup.evolution
.
Title
Traditional song culture of the late formation in the area of the Dnieper rapids: specifics of the genre system
Author
Anastasiia Y. Liubymova,
popup.head Iryna V. Klymenko
popup.opponent Iryna S. Dovhaliuk
popup.opponent Rimantas Sliuzhinskas
popup.opponent Marharyta V. Skazhenyk
popup.review Olena Y. Shevchuk
popup.rada
Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music
Description
У дисертації вивчається сучасний стан традиційної (сільської) пісенної культури українського Степу в його окремому географічному сегменті. Для дослідження обрано землі на обох берегах Дніпра, що прилягають до зони порогів в нижній течії ріки (приблизно в межах сучасної Дніпропетровської області).
Музичні традиції цієї території ще не були системно обстежені та описані, тому до сьогодні вона залишалася «білою плямою» на мапі етномузикознавчих досліджень України. Відсутність фахових наукових праць, які б характеризували місцеву пісенну культуру – брак не тільки аналітичних статей, але й первинних описів
джерельних матеріалів (як і слабкий рівень власне джерел, придатних для етномузикологічного дослідження) – обумовила актуальність обраної теми.
Формування джерельної бази методом власних польових обстежень було одним з ключових завдань дослідження терену, розгорнутого у 2015 році. Важливим маркером Степових земель, який вирізняє їх з поміж інших етнографічних зон історичної (за висловом історикині Наталі Яковенко) України (її політичних контурів до ХVII століття), є пізнє заселення постійними (осілими, не кочовими) мешканцями. Вони переміщувалися сюди протягом ХVII–ХХ століть з різних територій, українських та іноетнічних. Українські переселенці склали головний масив сільського населення. У сформованому поліетнічному оточенні їх
пісенна культура виявилася достатньо міцною, аби втримати свої засадничі елементи – репертуар, жанри старшого походження, характерну музичну стилістику. Першими осілими поселенцями цих теренів стали козаки (вони заклали тут козацькі зимівники, паланки, слободи – є відомості про понад 40 населених пунктів,
що ведуть свою історію від тогочасних поселень). Специфіка життя і побуту козаків, історична роль козацького війська, визначні постаті та легенди про них знайшли втілення у специфічному шарі українських творів – козацьких піснях, що відзначалися високим стилем поезій і складними багатоголосними фактурними рішеннями. У 2017 році цей феномен української народновокальної культури був внесений до Списку об’єктів нематеріальної спадщини UNESKO , що потребують охорони. Окрім творів цього золотого фонду в сільській практиці ареалу Дніпровських порогів на початок ХХІ століття ще залишалися вартісні пісенні твори, що обслуговували ритуальні традиції українців – певні свята календарного циклу та
оформлення шлюбної драми. Важливість їх дослідження посилюється невпинним згасанням традицій під
впливом нових форм масової культури, особливо стрімким на теренах пізнішого заселення та у регіонах, що зазнали штучної руйнації з техногенних причин. Ці згубні тенденції стимулювали етномузикологів, зокрема, працівників та викладачів Дніпропетровської академії музики, до якнайшвидшого охоплення ближчих
Степових територій експедиційними розвідками – вони проводилися протягом 2015–2018 років, після чого припинилися через пандемію Covid. Трагічні події війни, розв’язаної в Україні росіянами 24 лютого 2022 року, масовані ракетні удари по південних районах області роблять зібраний на цей час фольклорний матеріал безцінним фондом наших культурних надбань.
Метою дисертаційної роботи було всебічне вивчення українських музично-етнографічних традицій ареалу Дніпровських порогів з акцентом на пісенному репертуарі старшого походження: фіксація його сучасного стану та спроби мелотипологічної реконструкції вихідних форм і з’ясування місцевостей їх
географічного походження.
Для досягнення мети були виконані такі завдання:
– проведене обстеження теренів навколо Дніпровських порогів методом польової роботи з фіксацією на аудіо- та відеоносіях (разом понад 300 годин звучання) народнопісенного матеріалу, який побутує в окресленій зоні або ж зберігся в пам’яті місцевих жителів;
– призбирані матеріали архівовано (зокрема, виконано понад 200 нотацій польових аудіозаписів), долучено нотографічні та фонографічні джерела, отримані від місцевих мешканців та з приватних архівів, тобто сформовано представницьку джерельну базу дослідження (понад 1500 пісенних творів та супутньої їм
етнографічної інформації);
– серед згромадженого новоздобутого матеріалу виявлено ключові жанрові шари пісень, які презентують культуру терену;
– у межах жанрових шарів виокремлено менші групи та підгрупи, кожну з яких проаналізовано у функціональному, мелотипологічному, мелостильовому й ареальному аспектах;
– обрядові мелодії зимового (близько 300 одиниць) та весільного (близько 450 одиниць) жанрів систематизовано відповідно до сучасних мелотипологічних підходів, які практикують дослідники Лабораторії етномузикології НМАУ, укладено мелоаналітичні таблиці, що відображають класифікацію місцевих пісенних типів та їх статистику;
– типові обрядові мелодії регіонального репертуару зіставлено із відповідними зразками з суміжних етнографічних зон для з’ясування місцевостей їх первинного походження
Registration Date
2026-04-07
popup.nrat_date
2026-04-07 / 2026-09-30
