Дисертація доктора філософії. Письменний Сергій Олександрович. Психологічні особливості трансформації подружніх стосунків під впливом воєнних подій

Registration Number

0826U001047, PhD dissertation

Status

Доктор філософії

Date

16-04-2026

popup.evolution

.

Title

Psychological features of marital relationship transformation under the influence of war events

Author

Serhii O. Pysmennyi,

popup.head Yurii M. Kashpur
popup.opponent Liudmyla O. Kotlova
popup.opponent Alla I. Rudenok
popup.opponent Myroslava Mushkevich
popup.review Roman P. Popelushko

popup.rada

Dragomanov Ukrainian State University

Description

Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну кардинально змінило світогляд мільйонів українців, спричинивши глибоку трансформацію всіх сфер їхнього суспільного та приватного життя. Воєнні події стали потужним стресогенним чинником, що впливає не лише на психічне здоров'я окремої особистості, але й на найінтимнішу сферу людських взаємин – подружні стосунки. Сім'я, яка традиційно розглядається як простір безпеки, стабільності та емоційної підтримки, в умовах війни опинилася під впливом низки деструктивних факторів: вимушене розлучення через мобілізацію або евакуацію, втрата відчуття захищеності, хронічний стрес, страх за життя близьких, матеріальні труднощі, переживання травматичного досвіду. Сучасна психологічна наука має значний доробок у дослідженні подружніх стосунків: психологічний аналіз розлучень представлено в працях Л. Сердюк, причини невротичного кохання досліджували З. Фрейд та К. Хорні, вплив батьківської сім'ї на шлюбні стосунки розкрито Е. Берном, специфіку інтимних міжособистісних стосунків та феномен кохання аналізували А. Маслоу, Е. Фромм, Р. Мей, трикутну теорію кохання розробив Р. Стернберг. Однак проблема трансформації подружніх стосунків саме під впливом воєнних подій залишається недостатньо розробленою в українській психологічній науці. Наявні дослідження, проведені в інших країнах, що потерпали від збройних конфліктів, показують: щонайменше кожна п'ята людина матиме негативні наслідки для психічного здоров'я, однак специфіка українського контексту, ментальності та актуальної воєнної ситуації потребує окремого вивчення. Особливої гостроти проблемі додає той факт, що в умовах війни подружжя стикаються з унікальними викликами: стосунки на відстані, втрата відчуття безпеки, страх за життя, різні погляди на ситуацію, зневіра, апатія . Відчуття безсилля і неспроможність контролювати власне життя нерідко призводить у партнерів до претензій одне до одного та конфліктів, які неминуче шкодять стосункам. Передумовою непорозумінь здебільшого є переживання, які заважають подружжю впоратися зі своїми емоціями та страхами. Водночас війна може стати й каталізатором позитивних змін – поглиблення взаєморозуміння, усвідомлення цінності партнера, зміцнення родинних зв'язків. Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена: по- перше, потребою суспільства в науково-обґрунтованих підходах до збереження та підтримки інституту сім'ї в екстремальних умовах; по-друге, необхідністю виявлення специфіки трансформаційних процесів у подружніх стосунках під впливом воєнних подій; по-третє, потребою практичних психологів у дієвих методиках діагностики та корекції подружніх стосунків, які зазнали впливу воєнного стресу. Виявлені суперечності між нагальною потребою психологічної допомоги подружнім парам та недостатньою теоретико-методологічною розробленістю проблеми, між накопиченим досвідом зарубіжних досліджень та необхідністю його адаптації до українських реалій визначили вибір теми дисертаційного дослідження. У першому розділі нами було здійснено теоретичний аналізлітератури з проблеми психологічних особливостей трансформації подружніх стосунків під впливом воєних подій. Відповідно до цього проаналізовано наукові підходивідомихвчених, які заклали основирозумінняфеномена «подружні стосунки»: психоаналітичний підхід (З. Фрейд, К Хорні, Е. Берн), в якому акцентувалася увага на вплив несвідомих процесів та дитячого досвіду на вибір партнера і характер стосунків; гуманістичний підхід (А. Маслоу, К. Роджерс), в якому розглядалися подружні стосунки як простір самоактуалізації та особистісного зростання; теорія кохання Е. Фромма, який розумів любов як мистецтво, що потребує знань і зусиль; екзистенційний підхід (Р. Мей, В. Франкл), в якому аналізувалися стосунки через призму пошуку смислів та відповідальності; трикутна теорія кохання Р. Стернберга, в якій було виокремлено три компоненти любові: інтимність, пристрасть, відданість. Висвітлено внесок українських дослідників (Ж. Вірна, Ю. Кашпур, М. Мушкевич, В. Поліщук, А. Руденок, Л. Сердюк, О. Столярчук, Р. Федоренко, Х. Цьомик та ін.) у розробку проблематики подружніх стосунків. Розкрито сутнісні характеристики подружніх стосунків як особливого виду міжособистісної взаємодії, що поєднує емоційну близькість, правові зобов'язання, спільне господарювання, сексуальні стосунки та взаємну відповідальність. У першому розділі також було нами проаналізовано структуру, динаміку, етапи розвитку подружніх стосунків та визначено основні компоненти подружніх взаємин: емоційний (почуття, переживання, задоволеність стосунками), когнітивний (уявлення про шлюб, очікування, розуміння партнера), поведінковий (способи взаємодії, комунікація, розв'язання конфліктів), ціннісно-смисловий (спільні цінності, цілі, життєві орієнтири). Визначено кризові періоди в розвитку сім'ї та психологічні особливості нормативних трансформацій подружніх стосунків.

Registration Date

2026-04-15

popup.nrat_date

2026-04-15 / 2026-07-01