Registration Number
0826U001061, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
15-04-2026
popup.evolution
o
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Title
Development of musicality of younger schoolchildren in the process of piano training in art schools
Author
Inna V. Sizhuk,
popup.head Tetiana M. Zavadska
popup.opponent Tetiana V. Doroshenko
popup.opponent Nataliia A. Ovcharenko
popup.review Olha P. Shcholokova
popup.review Tamila I. Hryzohlazova
popup.rada
Dragomanov Ukrainian State University
Description
Дисертацію присвячено розв’язанню актуальної науково-педагогічної проблеми розвитку музичності молодших школярів у процесі фортепіанного навчання в мистецьких школах. У дослідженні здійснено теоретичне обґрунтування, розроблено та експериментально перевірено педагогічні умови і методику розвитку музичності учнів молодшого шкільного віку в умовах сучасної початкової спеціалізованої мистецької освіти.
На основі аналізу філософських, психологічних і педагогічних джерел уточнено сутність поняття «художня обдарованість» як інтегральної властивості, що проявляється з урахуванням специфіки різних видів мистецтва. Осмислення категорії художньої обдарованості дало змогу конкретизувати й поглибити розуміння феномена музичності та сформулювати його авторське визначення в контексті нашого дослідження. У дисертації музичність визначається як складна інтегративна якість особистості, що являє собою здатність до емоційного осягнення змісту музичного твору на основі звукообразного мислення та спеціальних здібностей, що забезпечує продуктивність музичної діяльності. Здійснено історико-педагогічний аналіз розвитку уявлень про музичність, визначено особливості її прояву в учнів молодшого шкільного віку. У дисертації представлено змістовно-структурну характеристику музичності молодших школярів у єдності чотирьох взаємопов’язаних компонентів: мотиваційно-інформаційного; операційно-перцептивного; емоцінно-оцінного; творчо-діяльнісного. Мотиваційно-інформаційний компонент включає такі елементи: інтерес до музичного мистецтва, музично-естетичні знання, музично-теоретична поінформованість. Операційно-перцептивний компонент охоплює такі елементи: музичні здібності, здатність до диференціації музичної мови, виконавські уміння. Емоцінно-оцінний компонент складається з таких елементів: виразність емоційної реакції на музику, наявність і характер асоціацій, оцінка музичного змісту. Творчо-діяльнісний компонент включає такі елементи: яскравість уяви та фантазії, самостійність у виконавській діяльності, здатність до інтерпретації музичних творів.
У дисертації розглянуто розвиток музичності молодших школярів у процесі фортепіанного навчання в умовах сучасної мистецької школи. Здійснено порівняльну характеристику двох навчальних програм з фортепіано з періоду незалежної України – програми 1998 року, де укладачем був І. Рябов, та Типової начальної програми з навчальної дисципліни «Музичний інструмент фортепіано» з елементарного підрівня початкової мистецької освіти 2019 року. Встановлено, що Типова навчальна програма елементарного підрівня (2019) більшою мірою відповідає сучасним соціокультурним запитам, орієнтована на загальноестетичний розвиток учнів, варіативність змісту та поступове формування їх художніх нахилів без передчасної професіоналізації. Доведено, що взаємозв’язок змістовно-структурних компонентів музичності та змістового наповнення дисципліни «Музичний інструмент фортепіано» за Типовою програмою створює науково-методичне підґрунтя для розроблення сучасної авторської методики розвитку музичності молодших школярів.
У дослідженні визначено та науково обґрунтовано педагогічні умови підвищення ефективності розвитку музичності молодших школярів, а саме: створення емоційно-позитивної атмосфери на заняттях, ситуації успіху під час фортепіанного навчання; використання доступного та водночас високоякісного музичного матеріалу, опора на творчий доробок українських композиторів задля активізації інтересу до музичного мистецтва учнів молодшого шкільного віку; комплексне використання різних форм навчальної діяльності та різних видів музичної діяльності, а також залучення інших видів мистецтв для забезпечення синтезу теоретичної, міжчуттєвої та практичної складових навчального процесу; забезпечення творчої самостійності учнів в опрацюванні різних за стилем і жанром фортепіанних творів, спонукання до створення власного художнього продукту.
У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне обґрунтування та експериментальну перевірку поетапної методики розвитку музичності молодших школярів у процесі фортепіанного навчання в мистецьких школах, побудованої на засадах діяльнісного, особистісно зорієнтованого та гедоністичного методологічних підходах.
Розроблено та впроваджено чотири етапи реалізації авторської методики розвитку музичності молодших школярів: орієнтувально-спонукальний; перетворювально-технологічний; поглиблювально-аналітичний; продуктивно-синтезуючий. Метою першого - орієнтувально-спонукального - етапу є стимулювання інтересу учнів до музичного мистецтва та створення умов для формування мотивації, розвитку інтересу до творчої діяльності, а також забезпечення емоційно-позитивного ставлення до фортепіанного навчання.
Registration Date
2026-04-15
popup.nrat_date
2026-04-15 / 2026-07-01
