Search academic texts

Information × Registration Number 0826U001163, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 26-05-2026 popup.evolution o Title The everyday practices of the Opishnya potters of the 1940s – 1960s in the context of the activities of the leading pottery centers of Ukraine Author Olha Y. Kulbaka, popup.head Oleksandr V. Lukianenko popup.opponent OLEH A. MELNYCHUK popup.opponent Romana Y. Motyl popup.review Vita I. Dmytrenko popup.review Vitalii A. Dmytrenko Description Дисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу повсякденного життя українських гончарів у 1940 – 1960-х рр. у контексті соціально-економічних, культурних і політичних трансформацій радянської доби. У центрі уваги перебуває реконструкція матеріально-побутових умов, професійних практик, форм соціальної взаємодії та механізмів адаптації гончарських спільнот до змін, спричинених війною, повоєнною відбудовою та командно-адміністративною системою господарювання. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує методи соціальної історії, історії повсякденності, усної історії та культурної антропології. Схарактеризовано стан і рівень наукової розробки теми. Для систематизації історіографії застосовано градаційну модель, що дозволила розподілити наукові праці за рівнем узагальненості та широтою проблематики. Виокремлено два основні напрями досліджень: історіографію СРСР та наукові розвідки сучасних українських авторів. Радянський період умовно поділено на три етапи: до середини 1950-х рр, другу половину 1950-х – середину 1980-х рр. та період «перебудови». Джерельну базу дослідження становить репрезентативний і різноплановий комплекс неопублікованих архівних матеріалів центральних і регіональних архівів, опублікованих нормативних та звітних документів, матеріалів періодичних видань, а також аудіовізуальних джерел. У процесі дослідження застосовано міждисциплінарну методологію, що поєднує підходи історії повсякденності, соціальної історії, історичної антропології та мікроісторії, яка дозволила здійснити комплексну реконструкцію повсякдення гончарів і критично переосмислити усталені уявлення про функціонування народних промислів у радянський період. Проаналізовано чинники організації виробничого середовища та трудового процесу гончарів. Встановлено, що артільно-заводська система характеризувалася високим рівнем регламентації праці та жорстким нормуванням виробничих показників. Доведено, що упродовж аналізованого періоду відбулося короткострокове відновлення домашнього виробництва, яке істотно обмежувала радянська податкова політика, спрямована на перехід від індивідуального заняття ремеслом до артільних форм праці. З’ясовано, що на рівень матеріального забезпечення майстрів частково впливала їхня фахова освіта. Встановлено, що система професійної підготовки гончарів у 1940–1960-х рр. формувалася на перетині традиційних родинних механізмів передачі ремісничих знань та інституційних моделей радянського механізму підготовки кадрів. З’ясовано соціально-побутові аспекти повсякдення гончарів, які формувалися в тісному зв’язку з родинним середовищем і сільським укладом життя. Виявлено три моделі родинної взаємодії: подружню співпрацю, індивідуальну жіночу зайнятість і домогосподарства з одним активним майстром. Родина виступала базовою соціально-економічною одиницею, що забезпечувала розподіл виробничих і побутових ролей та передачу професійних навичок. Збереження ритуалів і заборон, пов’язаних із процесом випалювання, надавало виробничій діяльності символічного змісту та слугувало формою традиційного регулювання ризиків. Попри домінування атеїстичної ідеології радянської доби, ці елементи духовної культури зберігалися та співіснували з вимогами технологічної регламентації праці. Доведено значущість неформальних соціальних практик, зокрема використання прізвиськ у професійному середовищі гончарів. Визначено, що вони виконували функцію соціальних маркерів, сприяли груповій ідентифікації та виступали елементом соціальної навігації. Досліджено вплив суспільно-політичних катаклізмів середини ХХ ст. на повсякденне життя українських гончарів. Встановлено, що соціальні наслідки Другої світової війни проявилися у руйнуванні традиційних соціальних зв’язків, демографічних втратах і перериванні професійної спадкоємності, зокрема серед остарбайтерів і в’язнів концтаборів. Голод 1946–1947 рр. став одним із найтяжчих випробувань для гончарських родин, унаслідок чого ремесло набуло насамперед вжиткового характеру й перетворилося на інструмент фізичного виживання. Registration Date 2026-04-24 popup.nrat_date 2026-04-24 Close