Information
Registration Number
0826U001360,
Status
Доктор філософії
Date
24-06-2026
popup.evolution
.
Title
The managerial aspect of improving energy efficiency in the housing sector under conditions of post-war recovery
Author
popup.head Alla S. Polyanska
popup.opponent Olena Y. Bochko
popup.opponent Olha O. Rudachenko
popup.review Halyna О. Zelinska
popup.review Iryna B. Haliuk
popup.rada
Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
Description
Мета та концептуальна основа Дослідження присвячене розробці методичних підходів та теоретичному обґрунтуванню підвищення енергоефективності житлової сфери в умовах повоєнного відновлення. Виокремлено п’ять еволюційних фаз управління енергоефективністю. Сформульовано авторське трактування поняття «управління енергетичною ефективністю в умовах повоєнного відновлення». Воно визначається як багаторівнева система впливу публічного та приватного секторів, яка через міжсекторальну координацію, фінансовий інжиніринг та цифрову оптимізацію забезпечує не лише економію ресурсів, а й енергетичну життєстійкість територіальних громад в умовах безпекових загроз. Доведено, що стратегія відновлення має фокусуватися не тільки на фінансуванні, а й на розбудові управлінської спроможності на всіх рівнях (особливо муніципальному та рівні ОСББ). Оцінка стану та наслідків війни Доведено, що до повномасштабного вторгнення енергоспоживання українських будівель у 2–3 рази перевищувало показники ЄС. Збитки житловому фонду від війни становлять понад 56,5 млрд дол. США. Виокремлено специфічну проблему «прихованої деградації» — мікропошкоджень від вібрацій та вибухів, які порушують герметичність будівель і зводять нанівець попередні заходи термомодернізації. Проаналізовано дієвість існуючих державних програм («Теплі кредити», «Енергодім», «ВідновиДІМ»). Аналітичні та практичні результати Кластерний аналіз (на прикладі м. Івано-Франківськ): Дозволив перейти від простого поділу будівель «старі-нові» до функціональної типології. Житловий фонд розподілено на 3 кластери за багатовимірною енергетичною структурою. Найбільшої термомодернізації потребує перший кластер (будівлі 1970–1999 років). QUEST-аналіз: Оцінено стан управління енергоефективністю Івано-Франківської громади (55–60 балів зі 100) та виявлено макрорегіональну нерівномірність по Україні. Західні та центральні макрорегіони мають кращі стартові позиції порівняно з південними та східними, де пріоритетом є відновлення базової інфраструктури. Спільними орієнтирами до 2030 року визначено: запровадження підходу NZEB (будівлі з близьким до нульового рівнем енергоспоживання), модернізацію теплопостачання та цифровізацію управління. Управлінські сценарії та механізми За методологією MAMCA розроблено 3 управлінські сценарії. Найефективнішим визнано партнерський, що спирається на децентралізацію, залучення громад через цифрові платформи та використання ЕСКО-механізмів. Запропоновано організаційно-економічний механізм управління (нормативні, фінансові, адміністративні, цифрові та поведінкові складові) та інтегровану модель управління на основі синергії публічного адміністрування та штучного інтелекту (Human-AI synergy). Висновки Практична імплементація розроблених рішень дозволить скоротити енергетичний розрив із країнами ЄС, забезпечити окупність інвестицій та перетворити житловий сектор з «енергетичного тягаря» на драйвер сталого розвитку та стійкості економіки України.
Registration Date
2026-05-04
popup.nrat_date
2026-05-04 / 2026-07-13
Updated: 2026-10-14