Registration Number
0826U001396, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
18-06-2026
popup.evolution
o
Title
Jewish Associations in the Context of Ethno-National Processes in Bukovyna in the Second Half of the 19th – Early 20th Century
Author
Mykola P. Kushnir,
popup.head Tamara V. Marusyk
popup.opponent Viktor O. Dotsenko
popup.opponent Іvan S. Monolatii
popup.opponent Illia H. Lukovenko
popup.review Olexander T. Bezarov
popup.rada
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
Description
Дисертація є результатом комплексного наукового дослідження виникнення, становлення та діяльності єврейських товариств на Буковині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. крізь призму суспільних перетворень, що відбувалися у краї.
Наукова новизна роботи полягає в постулюванні автором усієї сукупності добровільних об’єднань євреїв підавстрійської Буковини як елементів соціальної системи відкритого типу, покликаної забезпечити виживання єврейської спільноти краю в умовах підвищених етносоціальних, етнополітичних та етнокультурних турбуленцій, спричинених руйнуванням феодальних відносин, традиційних структур станової держави та процесами формування модерного суспільства.
Дисертаційне дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел.
У першому розділі на основі аналізу внеску науковців різних історичних періодів констатовано відсутність у вітчизняній та зарубіжній історіографії ґрунтовних наукових досліджень, присвячених єврейській товариській проблематиці Буковини австрійського періоду; вказано на окремі хибні підходи деяких істориків у контексті оцінки міжнаціональної ситуації досліджуваного хронотопу та її вплив на поведінку єврейської етнорелігійної спільноти. Значну увагу приділено методології дослідження, що ґрунтується на загальнонаукових і спеціальних методах історичної науки. Водночас, доведено доцільність застосування методологічного інструментарію та категорійного апарату інших наук.
У другому розділі розкрито причини та передумови активізації процесів самоорганізації єврейського населення Буковини в досліджуваний період. На основі аналізу правового й соціально-економічного становища та особливостей духовно-культурного життя євреїв Буковини констатовано помітний поступ у питанні правової емансипації єврейських підданих у державі Габсбургів та загальне покращення економічного становища буковинського єврейства. Водночас соціальна необлаштованість значної частини єврейського населення, ігнорування центральним і місцевим урядом його національних прав та інтересів, а також прискорення процесів асиміляції, що загрожували єврейській спільноті втратою її внутрішньої єдності й власного етнонаціонального обличчя, прискорили появу громадських ініціатив у формі добровільних об’єднань.
Третій розділ присвячено аналізу особливостей та динаміки процесу інституціалізації єврейського товариського руху в краї. Досліджено безпосередні причини виникнення перших єврейських товариств, їх організаційну структуру та функціональну спрямованість. Акцентовано увагу на позитивних змінах в австрійському законодавстві щодо заснування та діяльності товариств. Розкрито «типову» організаційну структуру, механізми управління та принципи організації статутної діяльності. Виокремлено чотири групи товариств, зокрема допомогові, релігійні, культурно-просвітницькі та «інші», виділено видові особливості об’єднань кожної з груп, показано напрями їхньої діяльності, простежено зростання їх кількості в досліджуваний період.
У четвертому розділі простежено результати практичної діяльності єврейських об’єднань, насамперед в царині відродження та розвитку єврейської національної культури, формування національної самосвідомості та обстоювання національних прав. Особливу увагу приділено єврейським студентським товариствам Чернівецького цісарсько-королівському університету Франца Йосифа, які стояли біля витоків національного пробудження місцевого єврейства. Встановлено, що основні зусилля єврейські культурно-просвітницькі товариства скеровували на популяризацію національної історії, мови, літератури, музики та співу, театрального мистецтва, поширення загальної та професійної освіти.
Проаналізовано діяльність єврейських політичних товариств, на основі яких під впливом двох протилежних ідеологічних течій єврейського національного руху – сіонізму та діаспорного націоналізму, виникли конкуруючі політичні партії.
Завершують дисертаційну роботу Висновки, у яких відображено результати дослідження.
Список використаних джерел дисертації містить 563 позиції.
Ключові слова: Євреї, єврейські товариства, єврейська громада, етнонаціональна спільнота, єврейська ідентичність, соціально-економічні відносини, інституціалізація, національна політика, національно-культурний розвиток, національний рух, єврейська культура, сіонізм, політична партія, Буковина, Австрійська імперія.
Registration Date
2026-05-08
popup.nrat_date
2026-05-08 / 2026-07-07
