Registration Number
0826U001467, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
12-06-2026
popup.evolution
.
Title
Migration mobility of youth and the mechanism of its regulation in the context of national security
Author
Serhii S. Holbanos,
popup.head Maryna V. Semykina
popup.opponent Olha A. Doronina
popup.opponent Maryana M. Bil
popup.review Oksana V. Storozhuk
popup.review Ilona O. Androshchuk
popup.rada
Central Ukrainian National Technical University
Description
Розкрито генезис наукового знання про сутність міграційної мобільності населення та визначено її специфіку щодо молоді. На основі узагальнення наукової думки запропоновано розширене трактування міграційної мобільності молоді як складного процесу реалізації особистістю свободи вибору, що виходить за межі механічного переміщення і поєднує просторово-часові характеристики фізичних змін із глибокими внутрішніми трансформаціями – зміною соціальної ідентичності та нарощенням (або втратою) інтелектуального потенціалу.
Ідентифіковано та систематизовано міграційні детермінанти національної безпеки, які класифіковано за сферами життєдіяльності суспільства (економічна, демографічна, соціальна, політична). Застосування ризико-орієнтованого підходу дозволило довести, що ці детермінанти діють не ізольовано, а формують наскрізний механізм акумуляції загроз у тріаді: «соціальна вразливість (рівень особистості) – невпевненість (рівень суспільства) – нестабільність (рівень держави)». Встановлено, що така ієрархія загроз вимагає переходу державної політики від реактивної моделі (боротьба з наслідками) до проактивної (упередження ризиків через вплив на детермінанти).
На основі аналізу зарубіжного досвіду та здобутків наукової думки розроблено науково-методичні основи формування механізмів регулювання міграційної мобільності молоді, які ґрунтуються на інтеграції безпекоцентричного підходу і теорії людського капіталу. Обґрунтовано доцільність розгляду регулювання міграційної мобільності молоді як комплексу інституційних та інструментальних впливів, спрямованих на узгодження мотивацій молоді (освіта, праця, безпека, якість життя, самореалізація) з пріоритетами національної безпеки (збереження людського потенціалу, відтворення трудових ресурсів, стійкість економіки й соціальної сфери). Обґрунтовано необхідність підвищення ролі мотиваційних важелів, які формують конкурентні переваги національної юрисдикції, зокрема через доступність житла, можливості професійного розвитку, підтримку молодіжного підприємництва та забезпечення передбачуваності соціально-економічних траєкторій.
Обґрунтовано, що війна посилила структурні причини мобільності молоді: зміни у попиті на працю, проблеми молодіжної зайнятості, зростання невизначеності щодо професійної реалізації в окремих секторах, порушення освітніх траєкторій та інфраструктурні втрати, що створюють додаткові бар’єри для повернення та підвищують соціально-економічну ціну реінтеграції. Доведено, що в умовах воєнного стану сукупний вплив глобальних та національних чинників створює ефект «подвійного демографічного удару» – одночасного вимивання репродуктивного потенціалу (виїзд молодих жінок) та інтелектуально-трудового ресурсу, що формує екзистенційну загрозу економічній безпеці держави та її здатності до повоєнного відновлення.
Здійснено аналіз ефективності функціонуючих національних механізмів регулювання, який засвідчив критичний дисбаланс: наявні інструменти регуляторного впливу на міграційний вибір молодих людей в Україні об’єктивно поступаються системним стратегіям країн ЄС, спрямованим на активну інтеграцію української молоді. Визначено, що в умовах, коли зовнішні фактори притягування є сильнішими за внутрішні стимули, стара система адміністративного контролю втрачає сенс і не забезпечує досягнення безпекових та соціально-економічних цілей. Доведено, що забезпечення результативності національної системи регулювання можливе лише за умови органічного поєднання інструментів стримування ризиків з інструментами підвищення привабливості внутрішнього середовища для молоді, із дієвими стимулами підвищення якості життя та самореалізації в Україні.
На основі сформованої парадигми розроблено організаційно-економічний механізм гнучкого регулювання, дія якого спрямована на забезпечення реальної керованості процесами міграційної мобільності через створення конкурентних умов для самореалізації молоді в інтересах національної безпеки та економічного розвитку. Запропоновано та обґрунтовано принципи дії механізму, його структуру, функції, важелі та інструменти, побудовані на триконтурній моделі управління (безпековий, економічний, соціальний контури), де об’єктом регуляторного впливу виступають міграційна поведінка та мотиваційні установки молоді. Його реалізація передбачає застосування диференційованих стратегій: «Утримання» (для груп ризику/резерву, що перебувають в Україні), «Циркуляція» (для мобільної молоді, яка здобуває освіту чи досвід за кордоном із потенціалом повернення) та «Віртуальна участь» (для вимушених мігрантів за кордоном).
Обґрунтовано напрями синергії взаємодії соціальних партнерів (держави, бізнесу, освіти, громадськості) у реалізації гнучкої публічної політики в питаннях міграційної мобільності молоді. Запропоновано поєднання інституційно-програмного підходу та проєктно-мережевого підходу, що дозволяє підвищити адаптивність системи регулювання до динамічних змін безпекового середовища.
Registration Date
2026-05-10
popup.nrat_date
2026-05-10 / 2026-07-02
