Registration Number
0826U001679, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
14-05-2026
popup.evolution
.
Title
Medical and social justification of the model for early detection and prevention of emotional burnout syndrome in medical workers
Author
Roman O. Ivashchenko,
popup.head Viktor A. Ohniev
popup.opponent Nataliia O. Terenda
popup.opponent Hennadii O. Slabkyi
popup.opponent Borys I. Palamar
popup.review Marianna V. Markova
popup.rada
Kharkiv National Medical University
Description
Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливої науково-практичної задачі охорони здоров’я – медико-соціальному обґрунтуванню та розробці моделі раннього виявлення і профілактики синдрому емоційного вигорання у медичних працівників в умовах зростання професійного та емоційного навантаження і дефіциту ресурсів підтримки.
Дослідження проводилося в шість етапів із використанням наступного методологічного інструментарію: бібліосемантичного, соціологічного, медико-статистичного методів, методів інтегральної індексації, концептуального моделювання, прогнозування та експертних оцінок, що дало змогу отримати репрезентативні результати.
На першому етапі встановлено, що практика профілактики синдрому емоційного вигорання у закладах охорони здоров'я часто не має чіткого «маршруту» раннього виявлення, а наявні фрагментарні підходи не забезпечують переходу від фіксації проблеми до отримання реальної допомоги, що потребує розробки системної моделі. На другому етапі вивчалася поширеність синдрому емоційного вигорання серед медичних працівників м. Харкова та Харківської області в динаміці за 2021–2023 рр. Третій етап дослідження був присвячений ідентифікації та ранжуванню факторів ризику розвитку патології. На четвертому етапі проаналізовано рівень працездатності персоналу. На п’ятому етапі здійснювалося оцінювання організаційної доступності допомоги. На шостому заключному етапі розроблено та оцінено модель раннього виявлення та профілактики синдрому емоційного вигорання. Модель раннього виявлення та профілактики синдрому емоційного вигорання у медичних працівників рекомендується до впровадження в систему охорони здоров’я.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні науково обґрунтовано та розроблено багаторівневу модель раннього виявлення та профілактики синдрому емоційного вигорання у медичних працівників.
Вперше обґрунтовано індексно-орієнтований підхід для оцінки працездатності та якості життя, що дозволив довести концентрацію втрат працездатності саме у високоризикових профілях медичних працівників (OR=19,29). Крім того, виявлено ключові організаційні бар'єри маршруту доступу до підтримки (індекс доступу до допомоги склав 59,18%) та науково доведено визначальну роль організаційної інфраструктури – зокрема наявності спеціалізованих служб у закладі – у залученості персоналу до реального використання допомоги (OR=43,56).
Удосконалено науково-методологічний підхід до раннього виявлення та профілактики синдрому емоційного вигорання у медичних працівників за рахунок інтеграції скринінгу, індексного моніторингу та організаційно-управлінських механізмів реагування на рівні закладу охорони здоров’я; підходи до покращення організації допомоги медичним працівникам шляхом формалізації маршрутів підтримки.
Набули подальшого розвитку знання щодо сучасних трендів поширеності та профілів ризику синдрому емоційного вигорання; вивчення взаємозв’язку між ознаками синдрому та екзогенними/ендогенними детермінантами; проблеми організації психологічної допомоги для медичного персоналу.
Теоретичне значення роботи полягає у суттєвому доповненні теорії соціальної медицини в частині удосконалення управлінських підходів до раннього виявлення та профілактики синдрому емоційного вигорання.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони стали науково-методичною підставою для обґрунтування, розробки та впровадження в практику охорони здоров’я моделі раннього виявлення та профілактики синдрому емоційного вигорання у медичних працівників. Запропоновано безпосереднє використання індексного скринінгу, «світлофорного» тріажу та розробленої методики прогнозування ризику для своєчасного запуску профілактичних інтервенцій різної інтенсивності. Це дозволяє формувати адресні управлінські рішення на рівні закладу (зокрема, щодо нормування навантаження та зниження адміністративного тиску), що суттєво підвищує організаційну ефективність превентивних заходів і загальну доступність допомоги.
Крім того, результати дослідження стали підґрунтям для удосконалення профілактичної та підтримувальної роботи з персоналом на первинному, вторинному та третинному рівнях надання медичної допомоги. Це досягається шляхом інтеграції розробленої моделі у рутинні процеси закладів із переважним використанням їхніх наявних ресурсів, формалізації маршрутів доступу до психологічної підтримки та впровадження оптимальних форматів навчання персоналу. На системному рівні одержані дані слугували базою для оптимізації профільних навчальних програм на додипломному та післядипломному рівнях підготовки медичних кадрів.
Registration Date
2026-05-15
popup.nrat_date
2026-05-15 / 2026-07-27
