Registration Number
0826U001794, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
28-05-2026
popup.evolution
.
Title
Respiratory distress in children of different age groups: phenotypic heterogeneity and prognostic assessment
Author
Oleksandr K. Teslitskyi,
popup.head Olena K. Koloskova
popup.opponent Veronika M. Dudnik Veronika Mykhaylivna
popup.opponent Zoriana R. Kocherha
popup.review Yuriy M. Nechytailo
popup.review Uliana I. Marusyk
popup.rada
Bukovinian State Medical University
Description
Дисертаційне дослідження присвячене особливостям перебігу респіраторного дистресу у дітей різного віку, що спричинений різноманітними респіраторними і нереспіраторними захворюваннями та супроводжується клініко-лабораторними ознаками дихальної недостатності різного ступеня тяжкості. Метою дослідження було удосконалити діагностику та прогнозування респіраторного дистресу у дітей різного віку на підставі всебічного аналізу результатів комплексного клініко-параклінічного моніторингу, шляхом визначення фенотипової неоднорідності та груп підвищеного ризику несприятливого прогнозу. В роботі показано, що соматичні захворювання матері підвищували ризик тяжкого перебігу нРД їх новонароджених дітей: АР – 24,9%, ВР – 1,6 (95%ДІ:1,1-2,4) при СШ – 2,8 (95%ДІ:1,5-5,0), а гінекологічні захворювання вагітності: АР – 30,9%, ВР – 1,7 (95%ДІ:0,8-3,7) при СШ – 3,9 (95%ДІ:1,6-9,6). Окрім того, внутрішньоутробний дистрес плода асоціював із ризиком тяжкого нРД у новонароджених: АР – 24,1%, ВР – 1,5 (95%ДІ:0,9-2,7) при СШ – 2,7 (95%ДІ:1,3-5,5), а вказівки на загрозу викидня: АР – 40,9%, ВР – 2,1 (95%ДІ:1,2-3,7) при СШ –6,1 (95%ДІ:2,9-12,7). Наявність полідефіцитної анемії у вагітної, підвищувала ризик тяжкого нРД у новонароджених: АР – 27,9%, ВР – 1,6 (95%ДІ:0,6-4,3) при СШ – 3,4 (95%ДІ:1,1-9,9). Проведено ROC-аналіз ймовірності розвитку тяжкого нРД під впливом материнських чинників. Чутливість моделі дорівнює 80%, але при низькому значенні специфічності – 20%. Аналіз ROC-кривої показує, що дана модель із ймовірністю 91,3% дозволяє прогнозувати високий ризик нРД (РІ≤150 у.о.) (тест Хосмера-Лемешоу χ²=11,18; df=8; p=0,19).У дослідженні показано швидшу динаміку покращення стану у вигляді редукції симптомів нРД у дітей із РІ<150 порівняно до хворих ІІа групи. У новонароджених Іа групи порівняно до немовлят ІІа клінічної групи спостерігалося зниження відносного ризику збереження клінічних симптомів нРД в межах 28,6-52,1%, а мінімальна кількість хворих, яких слід пролікувати для отримання 1 позитивного результату коливалася від 1,9 до 3,5. Швидша динаміка регресу клінічної тяжкості нРД збігалася з регресом показників РІ, які на 3-ю добу інтенсивної терапії збігалися з відповідним середньо груповим показником ІІа групи і достовірно не відрізнялися до 10-ї доби. Відновлення показника РІ, як маркера ефективності інтенсивної терапії, в Іа клінічній групі на 10-у добу стаціонарного лікування характеризувалось зростанням клініко-епідеміологічного ризику даної події: ЗрАР – 23,1%, ЗрВР – 73,6% (95%ДІ:63,7-81,9), при мінімальній кількості хворих – 1,4 (95%ДІ:0,03-6,4). У роботі показано, що пРД у хворих в постнеонатальному віці характеризувався статистично достовірними розбіжностями за показниками РІ в групах порівняння за різною нозологічною формою патології. Коморбідний перебіг інфекційно-запальної патології верхніх та нижніх дихальних шляхів значно посилював ці розбіжності і свідчив про більш тяжку гіпоксемію при вказаній коморбідності. Створено прогностичну модель тяжких респіраторних порушень у дітей постнеонатального віку із супутніми захворюваннями з AUC=0,9451, чутливістю – 0,85, специфічність – 0,95 (тест Хосмера-Лемешоу χ²=2,93; df=5; p=0,71). У роботі показано зростання ризи тяжкого перебігу пРД за наявності органічної неврологічної патології (СШ 1,7-5,7), вроджені вади розвитку (СШ – 2,3), мультисистемний запальний синдром (СШ – 2,6), поліорганна недостатність (СШ – 6,6). В роботі показано високу діагностичну цінність показника A-aDO2, який при значеннях вище 106±13,2 мм.рт.ст. підвищував ризик пРД: АР – 57,9%, ВР – 6,79 (95%ДІ: 5,4-8,5), СШ – 19,1 (95%ДІ: 9,2-39,8), а діагностична цінність при позитивному результаті збільшувала імовірність даної події на 21,9%. Виходячи з тяжкості стану, яке зберігалося у динаміці лікування хворих Іb групи, у них достовірно зростав ризик збереження потреби у проведенні ШВЛ на 3-ю добу лікування (АР – 76,4%), на 5-у добу лікування (АР – 76,0%) та на 10-у добу лікування (АР – 66,8%), що підкреслювала наявність окремого фенотипу тяжкого пРД. На противагу цьому, у дітей ІІb групи мав місце клініко-епідеміологічний ризик подачі кисню вільним потоком: на 3-ю добу (АР – 72,9%), на 5-у добу (АР – 68,2%) та на 10-у добу (60,9%). Створено прогностичну модель тяжкого перебігу пРД, який потребував застосування ШВЛ: AUC = 0,99, при чутливості 100% та специфічності 98% (тест Хосмера-Лемешоу χ²≈0,00; df=1; p=1,00). Насамкінець, створено прогностичну модель ризику летальності дітей постнеонатального віку з ознаками пРД, яка характеризувалася високою точністю (0,83) при 90,2% вірної стратифікації дітей з можливим летальним наслідком пРД (тест Хосмера-Лемешоу χ² 1,21; df=5; p=0,94).
Registration Date
2026-05-19
popup.nrat_date
2026-05-19 / 2026-07-06
