Registration Number
0826U001834, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
14-05-2026
popup.evolution
o
Title
Selection of the method for surgical correction of rectus abdominis diastasis.
Author
Andrii V. Petrash,
popup.head Serhii M. Vasyliuk
popup.opponent Serhii D. Khimich
popup.opponent Volodimir I. Pyatnochka
popup.review Nataliya M. Kinash
popup.review Igor V. Levyts'kyj
popup.rada
Ivano-Frankivsk national medical university
Description
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми діагностики і хірургічного лікування пацієнтів з діастазом прямих м’язів живота (ДПМЖ). Обґрунтовано диференційований вибір методів плікації білої лінії живота з урахуванням клінічних проявів, типу діастазу, функціонального стану м’язів передньої черевної стінки та якості життя пацієнтів у безпосередньому і віддаленому післяопераційному періодах. Метою дослідження було покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів з ДПМЖ шляхом оптимізації критеріїв вибору хірургічної тактики залежно від локальних і системних клінічних проявів захворювання. Проведено клінічне обстеження та хірургічне лікування 120 пацієнтів з ДПМЖ. Серед обстежених було 92 жінки (76,7 %) та 28 чоловіків (23,3 %). Використовували загальноклінічні, ультразвукові, функціональні та статистичні методи дослідження. Оцінювали післяопераційний больовий синдром, м’язову силу передньої черевної стінки, частоту ускладнень та якість життя за опитувальником VHPQ. Встановлено гендерні особливості перебігу ДПМЖ. У чоловіків достовірно частіше спостерігались саркопенія, цукровий діабет, значні фізичні навантаження та тяжкі форми діастазу. Для жінок були характерні астенічний тип тілобудови та нижчий індекс маси тіла. За класифікацією Keramidas тип А діагностовано у 32,5 % пацієнтів, тип В – у 50,0 %, тип С – у 12,5 %, тип D – у 5,0 %. Поліпозиційне ультразвукове дослідження дозволило встановити закономірності зміни ширини білої лінії живота залежно від положення тіла та ступеня ДПМЖ. При легкому діастазі розширення локалізувалося переважно в епігастральній ділянці, тоді як при тяжких формах поширювалося на пупкову та гіпогастральну ділянки. Пацієнтів розподілено на дві групи по 60 осіб. У першій виконували шовну плікацію безперервним швом, у другій – шовну корекцію доповнювали підапоневротичним встановленням проленового імпланта. Встановлення сітчастого імпланта подовжувало тривалість операції у 1,5 раза. Інтенсивність післяопераційного болю достовірно не залежала від методу корекції. Післяопераційна гіпертермія частіше виникала після використання сітки. Ризик сероми при імплантації сітки був вищим на 64 % (OR 2,79; 95 % CI 1,10-7,04), а ризик парестезій шкіри – на 64 % (OR 2,77; 95 % CI 1,20-6,39). У пацієнтів з ДПМЖ виявлено системні функціональні порушення: труднощі під час фізичних навантажень, стояння, підйому сходами, вставання зі стільця. Вираженість порушень зростала зі збільшенням ступеня діастазу та зниженням м’язової сили передньої черевної стінки. Через 12 місяців після операції в обох групах відзначено достовірне покращення якості життя та регрес системних скарг. У пацієнтів після шовної плікації частіше зникали больові відчуття та труднощі при сидінні і вставанні. Використання сітчастого імпланта забезпечувало кращу нормалізацію м’язової сили черевної стінки. Обґрунтовано диференційований підхід до вибору методу корекції ДПМЖ. Шовна плікація є доцільною у пацієнтів з типами А і В, відсутністю виражених системних скарг та задовільною м’язовою силою. Використання проленового імпланта рекомендоване при типах С і D, наявності системних функціональних порушень та зниженні м’язової сили менше трьох балів. Ключові слова: діастаз прямих м’язів живота, черевна стінка, абдомінопластика, плікація, сітчастий імплант, хірургічне лікування, ультразвукова діагностика, післяопераційні ускладнення. Галузь–Медицина.
Registration Date
2026-05-19
popup.nrat_date
2026-05-19 / 2026-07-02
