Registration Number
0826U001841, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
26-06-2026
popup.evolution
.
Title
Managing Digital Transformation of the Business Environment Based on Intelligent Technologies
Author
Yurii M. Mazur,
popup.head Svyatoslav Kis
popup.opponent Olena P. Chukurna
popup.opponent Olena V. Kindrat
popup.review Serhii A. Pobihun
popup.review Volodymyr B. Kochkodan
popup.rada
Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
Description
Актуальність роботи. Сучасний етап розвитку бізнес-середовища характеризується принциповою зміною контексту управлінської діяльності: інтелектуальні технології стали доступними для підприємств усіх масштабів. Керівник тепер координує не лише людей, а й інтелектуальні системи, що виконують автоматизований вибір дій у межах визначених людиною правил, а кожен працівник стає менеджером свого інтелектуального помічника. Основна перешкода трансформації перебуває не у технологічній, а в управлінській площині: керівники часто обмежуються декларативним використанням технологій, не розпізнаючи управлінський характер завдання, що особливо гостро проявляється у малому та середньому бізнесі. Для українського бізнес-середовища повномасштабна воєнна агресія, кадровий дефіцит та структурна економічна невизначеність переводять інтеграцію інтелектуальних технологій у категорію умови виживання підприємства, що посилює потребу в цілісному управлінському інструментарії.
Метою дослідження є поглиблення теоретико-методичних засад та розроблення управлінського інструментарію цифрової трансформації бізнес-середовища на основі інтелектуальних технологій, що забезпечує проактивну трансформацію підприємства зі збереженням управлінського контролю та кадрового потенціалу. Об'єктом дослідження є процеси управління цифровою трансформацією бізнес-середовища на основі інтелектуальних технологій; предметом – сукупність теоретичних основ, науково-методичних положень та організаційно-практичних рекомендацій щодо такого управління.
У теоретичній частині побудовано класифікацію організаційної зрілості підприємства з трьома етапами (базова цифровізація, автоматизація за правилами, трансформація на основі інтелектуальних технологій) та шістьма рівнями за критерієм режиму прийняття рішень; запропоновано авторське визначення трансформації як керованого менеджером процесу системної реконфігурації управлінської діяльності зі збереженням за людиною позиції стратегічного суб'єкта; встановлено парадокс масштабу – закономірність пропорційного зростання управлінської складності за зростання операційної ефективності; систематизовано когнітивні та системні ризики інтеграції, за яких інтелектуальний інструмент залежно від режиму взаємодії здатен підсилювати рішення менеджера або знижувати рівень професійних компетенцій; сформульовано принцип асиметричної автономії, за яким інтелектуальний інструмент має виконавчу автономію в межах делегованих функцій за збереження повного контролю керівника над стратегічними параметрами; визначено цільову форму – підприємство з пріоритетом інтелектуальних технологій.
У емпіричній частині на основі пілотного обстеження 11 суб'єктів господарювання та поглибленого аналізу 5 з них методом множинного кейс-стаді діагностовано структурний розрив між декларативним та реальним впровадженням інтелектуальних технологій, зумовлений якістю управлінських рішень, а не технологічною доступністю; підтверджено парадокс масштабу та виявлено стелю автоматизації, за якою кількісне нарощування інтелектуальних інструментів не компенсує якісний дефіцит управлінського контролю; систематизовано трирівневу типологію бар'єрів трансформації – ресурсних, організаційно-управлінських, соціо-психологічних – з регуляторною невизначеністю як наскрізним чинником.
У прикладній частині розроблено: тришарову соціотехнічну архітектуру з інтелектуальним ядром (управлінський рівень, виконавчий «цифровий штат», рівень даних), що забезпечує наскрізний контроль людини на кожному рівні ієрархії; чотирифазну модель трансформації управлінської діяльності (M2AIAM) з механізмом керованої регресії та авторським коефіцієнтом ручного втручання (HOR) як показником якості управлінського контролю; науково-методичний підхід на основі концепції універсального AI-менеджменту (UAIM) із чотиридоменною моделлю компетенцій та механізмом перекваліфікації персоналу (RPM), що дає змогу здійснювати трансформацію за повного збереження кадрового складу; алгоритм масштабування (Smart Scaling DSS) як циклічну систему підтримки рішень, що інтегрує ризик-зважену модель сукупної вартості володіння, критерії готовності та механізми передачі контролю менеджеру; методику клонування бізнес-поведінки (BBC) на основі реальних рішень менеджера без потреби у великих даних; функцію управління взаємодією з регуляторним середовищем (GR-менеджмент).
Апробацію основного інструментарію здійснено на підприємстві сфери зовнішньоекономічних послуг, де повний цикл трансформації забезпечив істотне зниження коефіцієнта ручного втручання та прискорення першого контакту з клієнтом зі збереженням кадрового складу. Окремі компоненти інструментарію апробовано у медичному центрі, торговельній мережі, бізнес-асоціації, громадській організації підтримки підприємництва та в навчальному процесі ІФНТУНГ. Одержані результати можуть бути застосовані підприємствами різних видів і форм власності, закладами вищої освіти у підготовці менеджерів та регуляторними органами при формуванні політики у сфері інтелектуальних технологій.
Registration Date
2026-05-20
popup.nrat_date
2026-05-20 / 2026-07-02
