Registration Number
0826U001870, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
26-06-2026
popup.evolution
.
Title
The influence of climatic factors on the state of surface waters on the example of the Kharkiv region
Author
Sviatoslav Dmitriiev,
popup.head Svitlana Reshetchenko
popup.opponent Olga Shevchenko
popup.opponent Inna Khomenko
popup.review Vilina Peresadko
popup.review Kateryna Borysenko
popup.rada
Karazin University
Description
Дмітрієв С.С. Вплив кліматичних факторів на стан поверхневих вод на прикладі Харківської області. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 103 Науки про Землю (Галузь знань 10 Природничі науки). – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2026.
У дисертації розкрито особливості впливу змін клімату на стан поверхневих вод у межах Харківської області, що є важливою складовою наукового аналізу наслідків потепління на регіональному рівні. Обґрунтовано актуальність проблеми деградації водних ресурсів внаслідок підвищення температурного режиму, коливань кількості атмосферних опадів, порушення сезонної динаміки річкового стоку, зростання антропогенного навантаження на водні екосистеми.
Метою дослідження є вивчення впливу кліматичних факторів на природний стан поверхневих водних об’єктів на прикладі Харківської області та подальшого створення прогнозного сценарію його змін.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні задачі:
- проаналізувати сучасні підходи до вивчення проблем змін клімату та їх наслідків;
- встановити динаміку температурного режиму та режиму зволоження Харківської області за період 1961-2020 рр.;
- дослідити температурний, водний режими річок та водосховищ досліджуваної області за встановлений період (1961-2020 рр.);
- вивчити динаміку забруднення поверхневих вод за багаторічний період;
- оцінити динаміку стану басейнів поверхневих вод у межах Харківської області;
- проаналізувати зміни кліматичних показників відповідно до сценаріїв змін клімату;
- створити прогнозні сценарії для показників на досліджуваній території.
Проведене дослідження показало, що наукові уявлення про кліматичні зміни трансформувалися від найпростіших емпіричних інтерпретацій до структурованої системи знань, де провідною науковою думкою є домінуюча роль антропогенного фактору у прискоренні змін, що проходять в рамках тривалих природних циклів. Для України дослідження змін клімату набувають особливого значення через просторову неоднорідність показників та відносно високу швидкість потепління. Методологічна основа дослідження полягає в комплексному аналізі кліматологічних, гідрологічних, екологічних та мілітарних факторів із застосуванням технологій ГІС і ДЗЗ.
Підтвердження регіональних проявів сучасних змін клімату реалізоване шляхом порівняння динаміки температурного режиму повітря та атмосферних опадів за двома кліматичними нормами: 1961–1990 рр., 1991–2020 рр. Встановлено, що найвищі темпи приросту температур повітря фіксуються у центральній та північній частинах Харківської.
Дослідження температурного та водного режимів основних водних об’єктів за період 1961–2020 рр. дозволило виявити стійкий кореляційний зв’язок між температурами повітря та води. Розраховані тенденції змін витрат води у річках демонструють спрямованість до зменшення водності. Аналіз динаміки забруднення поверхневих вод встановив, що після зниження концентрації речовин у 1990–2000-х роках найгірша ситуація спостерігається у верхній течії Сіверського Дінця та Осколу, а також у гідрографічній мережі Харківської агломерації.
Проведена оцінка за Індексом динаміки стану (ІДС), який враховує інтегральний вплив ряду чинників, дозволила класифікувати територію. Виявлено, що найбільш несприятлива динаміка характерна для північної та східної частини області. Доведено, що військові дії стали ключовим фактором деградації, зробивши необхідним впровадження нових дефініцій: «мілітарно-спровоковані зміни клімату» та «мілітарно-індуковані загрози для водних екосистем».
Прогнозний аналіз кліматичної динаміки шляхом створення кількісних та просторових сценаріїв показав, що до 2050 р. Харківська область характеризуватиметься збереженням тенденцій до потепління. Прогнозна модель атмосферних опадів демонструє перехід до тенденції до зниження їх кількості на всіх метеостанціях. За ІЕД прогнозується розширення зон із катастрофічною динамікою у східній частині області, а найбільш екологічно вразливими стануть басейни малих річок. Запропонована низка заходів щодо післявоєнного відновлення, включаючи розмінування, реконструкцію системи моніторингу та тимчасове виведення найбільш постраждалих ділянок з господарської експлуатації.
Ключові слова: температурний режим, погодні умови, зміна клімату, водозабезпечення, адаптація до зміни клімату, гідротермічні показники, опади, об’єкти природно-заповідного фонду, Харківська область, географічні інформаційні системи (ГІС), геоекологічний стан, картографічна візуалізація.
Registration Date
2026-05-22
popup.nrat_date
2026-06-08 / 2026-07-23
