Registration Number
0826U002292, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
03-06-2026
popup.evolution
.
Title
Entrepreneurial Culture in Ensuring the Socio-Economic Development of the Region
Author
Oleksandra Banakh,
popup.head Tetiana Medynska
popup.head Mariana I. Melnyk
popup.opponent Olga Ivanyshyna
popup.opponent Nataliia Stanasyuk
popup.review Marta Barna
popup.review Bogdan Shevchyk
popup.rada
Lviv University of Trade and Economics
Description
У роботі розроблено теоретико-концептуальні та методичні засади вивчення підприємницької культури як чинника забезпечення соціально-економічного розвитку регіону, які базуються на міждисциплінарному підході (теорії організаційної, корпоративної та підприємницької культури, теорії регіонального соціально-економічного розвитку, інституційної та неоінституційної теорії, теорії систем та поведінкової економіки). В теоретичному і практичному (апробаційному) аспекті поєднано використання аксіологічного, екосистемного та ЕSG-підходів, причинно-наслідкового та комбінованого аналізу формування підприємницької культури та оцінювання її впливу на соціально-економічний розвиток регіону.
Розроблено методичний інструментарій оцінювання впливу підприємницької культури на соціально-економічний розвиток регіону, який передбачає систематизацію та поєднання різних підходів дослідження: соціологічний аналіз аксіологічних чинників формування підприємницької культури та реалізації соціально-відповідальної поведінки; інтегральний аналіз за субіндексами, які характеризують домінанти економічної етики, інноваційності та соціальної відповідальності суб’єктів бізнесу; кореляційний та компаративний аналіз – для встановлення причинно-наслідкових зв’язків між параметрами підприємницької культури та індикаторами соціально-економічного розвитку країни, регіону, громади.
Даний методологічний підхід апробовано в ході проведення соціологічного дослідження впливу підприємницької культури на соціально-економічний розвиток регіону в розрізі наступних домінант: панівні цінності підприємницької активності у регіональному середовищі – престижність бізнесу та ставлення до успіху; рівень вертикальної (між бізнесом та регіональною владою) та горизонтальної (між самими підприємцями) довіри; інноваційна культура – як поширюються інновації, знання та ресурси в межах регіону; мережева та кластерна взаємодія; причини інституційних пасток та неформальних норм підприємницької культури – розриву між формальними пріоритетами розвитку і реальними умовами функціонування та інклюзії бізнесу (наприклад, корупційні практики, кумівство); підприємницька ментальність, бізнес-поведінка та ідентичність регіону для формування унікального бренду регіону, що базується на культурних установках мешканців; якість людського капіталу – рівень креативності, готовність до безперервного навчання, міграційні настрої тощо. Це дало змогу багатоаспектно проаналізувати особливості трансформації підприємницької культури в умовах війни.
Удосконалено методологічний інструментарій дослідження трансформацій підприємницької культури в умовах воєнного стану, що дозволило комплексно оцінити аксіологічні виклики та деформації її інституційно-ціннісного базису. Доведено, що сучасний стан підприємницької культури є результатом накладання задавнених структурних проблем на екстремальні виклики війни. Зокрема, науково обґрунтовано такі положення: 1) генезис інституційної кризи: ідентифіковано, що зниження безпекових цінностей та системна криза довіри до державних інститутів у довоєнний період сформували підґрунтя для поширення корупційних практик та тінізації бізнес-процесів, що суттєво знизило адаптивний потенціал економіки на початку повномасштабного вторгнення; 2) деструктивний вплив воєнних чинників: проаналізовано наслідки фізичного знищення активів та незворотної втрати людського потенціалу не лише як економічних збитків, а й як чинників руйнування сталої структури відтворення підприємницьких цінностей у регіоні; 3) дисфункції інклюзивної взаємодії: визначено критично низький рівень інтегрованості (інклюзивності) у взаєминах між суб’єктами господарювання та органами місцевого самоврядування, що заважає формуванню єдиного підґрунтя економічного відновлення; 4) реконфігурація соціальної відповідальності: обґрунтовано парадигмальний зсув у розумінні корпоративної соціальної відповідальності – від маркетингово-орієнтованих стратегій до життєво необхідної підтримки Сил оборони та реалізації масштабних програм допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Проведено оцінювання взаємозалежності підприємницької культури та соціально-економічного розвитку регіону, зокрема, на основі методів нечіткої логіки проведене моделювання (оптимізація) інституційних параметрів підприємницької культури – рівня соціальної відповідальності підприємств та довіри до влади в суспільстві. На основі коефіцієнтів еластичності діяльності суб’єктів господарювання у Львівській області за період 2019-2024 рр. встановлено основні залежності та тенденції ефективності функціонування бізнесу за видами економічної діяльності та інституційними секторами підприємництва.
Registration Date
2026-06-08
popup.nrat_date
2026-06-08 / 2026-07-09
