Registration Number
0826U002380, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
16-07-2026
popup.evolution
.
Title
Improvement of the Elements of Flax Cultivation Technology under Climate Change Conditions in the Southern Steppe of Ukraine
Author
Yurii A. Zelinskyi,
popup.head Serhii O. Zaiets
popup.opponent Oleksandr H. Zhuikov
popup.opponent Antin M. Shuvar
popup.review Vira О. Borovyk
popup.review Olesia S. Drobit
popup.rada
Institute of climate smart agriculture of the national academy of agrarian sciences of Ukraine
Description
Природно-кліматичні умови Південного Степу України, зокрема висока інсоляція та достатнє теплове забезпечення, створюють сприятливі передумови для росту й розвитку льону олійного. Основним обмежувальним чинником в регіоні є нестача вологи, однак завдяки посухостійкості ця культура зберігає здатність формувати сталі врожаї навіть за умов недостатнього зволоження.
Обробка насіння Азотофітом підвищувала врожайність на 15–20 % завдяки кращому стартовому росту та подальшому формуванню генеративних органів. У контролі врожайність склала 0,82–0,87 т/га, внесення N15P15K15 забезпечувало приріст на 17–21 %, а позакореневі підживлення – ще більше. Максимальною врожайність сформована сортом Добродар – 1,56–1,64 т/га (за передпосівної обробки насіння Азотофітом), тоді як за обробки водою – лише 1,33–1,38 т/га. Аналізом варіабельності підтверджено значний вплив взаємодій факторів до 22 %, що свідчить про рівноцінність сортів у їх реакції на удосконалені елементи ресурсозберігаючої технології.
У контрольних варіантах рослини формували найменшу кількість коробочок (6,77–7,01 шт./рослину). Внесення N15P15K15 збільшувало цей показник до 8,90–9,22 шт./рослину, а проведення позакореневих підживлень – до 10,26–11,29 шт./рослину. Найбільший ефект проявляв сорт Водограй (11,09–11,29 шт./рослину), тоді як у сортів Добродар та Запорізький богатир ці показники були дещо нижчими. Проте різниця була несуттєвою, що підтверджує адаптованість сортів у здатності реагувати на живлення. Передпосівна обробка насіння Азотофітом призводила до деякого збільшення кількості коробочок. Кореляційним аналізом визначено тісний зв’язок між кількістю коробочок, врожайністю та масою 1000 насінин.
Кількість насінин у коробочці змінювалася незначно і залежала переважно від особливостей сорту (6,83–8,04 шт.), тоді як інші елементи технології впливали меншою мірою. За передпосівної обробки насіння Азотофітом кільлькість насінин у коробочці дещо зростала у середньому на 0,13-0,14 г. Натомість, маса 1000 насінин залежала і від сорту, і від технології: у сорту Водограй – 7,5–7,8 г, Добродар – 8,1–8,4 г, а Запорізький богатир – 8,7–9,4 г.
Вміст сирого жиру в насінні контрольних варіантів становив 47,8–48,2%. Внесення N15P15K15 підвищувало його на 0,3–0,4%, а за оптимізації живлення – до 49,3–49,6%. Передпосівна обробка насіння Азотофітом забезпечувала додаткове збільшення вмісту жиру на 0,2%, що підтверджено високою кореляцією (R² = 0,6783–0,936).
Умовний вихід олії змінювався від 0,39–0,42 т/га у контролі до 0,74–0,77 т/га за удосконаленої технології з обробкою насіння Азотофітом, а позакореневі підживлення сучасними препаратами – на 0,08–0,13 т/га. Більший умовний вихід олії забезпечували сорти Добродар і Запорізький богатир.
Вартість валової продукції коливалася від 23,5 до 44,8 тис. грн/га. Передпосівна обробка насіння Азотофітом забезпечувала її приріст на 6,0–6,3 тис. грн/га та зниження собівартості на 14–15%. Рівень рентабельності перевищував 100% за максимуму 111,4% у сортів Добродар та Запорізький богатир.
Найвищий енергетичний коефіцієнт 32,0 ГДж/га визначено за вирощування сорту Добродар, внесення комплексного добрива та проведення підживлень, що у 1,9 рази перевищувало контроль. Передпосівна обробка насіння Азотофітом збільшувала приріст енергії на 14,3–25,0%, а оптимізація живлення – на 46,1–51,1%. Максимальний коефіцієнт енергетичної ефективності 1,44 визначено у сортів Добродар і Запорізький богатир.
Registration Date
2026-06-09
popup.nrat_date
2026-06-09 / 2026-07-24
