Registration Number
0826U002579, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
01-07-2026
popup.evolution
.
Title
Anesthetic Management of Robotic Surgical Interventions
Author
Maksym O. Plis,
popup.head Oleksandr V. Tsarov
popup.opponent Volodymyr Cherniy
popup.opponent Nataliia V. Matolinets
popup.opponent Yurii L. Kuchyn
popup.review Vasyl V. Yekhalov
popup.rada
Dnipro State Medical University
Description
Дисертаційна робота присвячена вивченню, обґрунтуванню та застосуванню у клінічній практиці оптимального варіанту анестезіологічного забезпечення пацієнтів під час робот-асистованих оперативних втручань.
У дослідження було залучено 81 пацієнта, які були розподілені на 2 групи. Перша група включала 45 пацієнтів, яким проводилась інгаляційна анестезія севофлураном. Друга група включала 36 пацієнтів, яким проводилась тотальна внутрішньовенна анестезія пропофолом. Пацієнтам обох груп дослідження в післяопераційному періоді застосовували епідуральну аналгезію.
Серед обстежених пацієнтів першої групи було 37 чоловіків (82,2%) та 8 жінок (17,8%). Середній вік пацієнтів у групі становив 63,0 роки [60,0; 65,0]. Медіана індексу маси тіла складала 29,0 кг/м² [28,0; 31,0]. Середній показник оцінки фізичного статусу за шкалою ASA – 3,0 [2,0; 3,0].
Серед обстежених пацієнтів другої групи було 33 чоловіки (91,7%) та 3 жінок (8,3%). Середній вік пацієнтів у групі становив 60,0 років [55,8; 65,2]. Медіана індексу маси тіла складала 29,0 кг/м² [28,0; 30,0]. Середній показник оцінки фізичного статусу за шкалою ASA – 3,0 [2,0; 3,0].
Усі пацієнти у передопераційному періоді оцінювались за шкалою ASA та проводився розрахунок індексу маси тіла. Інтраопераційно усім проводився моніторинг, що включав у себе неінвазивне визначення артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, ЕКГ, показників температури тіла, SpO2, EtCO2, глибини анестезії за допомогою BIS-монітора.
Штучна вентиляція легень в обох групах та інгаляційна анестезія у групі 1 здійснювались за допомогою експертного наркозно-дихального апарату «Dräger PRIMUS» з системою моніторингу газів.
Лабораторно у всіх пацієнтів оцінювався загальний аналіз крові, біохімічні показники, маркери стресу (глюкоза, кортизол). Всі лабораторні дослідження проводились до, після, через 24 та 48 годин після оперативного втручання.
У післяопераційному періоді у всіх пацієнти оцінювалась інтенсивність больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою болю (ВАШ).
Критерії включення в дослідження: вік пацієнта ≥18 років; планове робот-асистоване оперативне втручання; клас анестезіологічного ризику за шкалою ASA I–III; наявність інформованої згоди на участь у дослідженні.
Критеріями виключення з дослідження були: вік ≤18 років; хронічні захворювання у стадії декомпенсації; оперативні втручання без використання роботизованої хірургічної системи; вагітність; відмова пацієнта від участі у дослідженні.
У дисертаційній роботі були отримані результати дослідження, що дозволили досягти реалізації основної мети роботи - підвищення ефективності та безпечності анестезіологічного забезпечення роботизованих хірургічних втручань шляхом вибору найбільш оптимальних варіантів загального знеболення на підставі вивчення показників керованості анестезії, оцінки стрес-відповіді та швидкості післяопераційного відновлення.
Вперше проведена комплексна порівняльна оцінка впливу різних варіантів анестезіологічного забезпечення (інгаляційна анестезія севофлураном або тотальна внутрішньовенна анестезія пропофолом) на інтраопераційні параметри (глибина анестезії, профіль гемодинаміки, оксигенація, температурний гомеостаз) у пацієнтів під час робот-асистованих оперативних втручань на етапах операції.
Доповнено наукові дані щодо особливостей гемодинамічної відповіді при різних варіантах анестезіологічного забезпечення робот-асистованих втручань. Встановлено, що інгаляційна анестезія севофлураном асоціюється з більш високими та стабільними показниками артеріального тиску і частоти серцевих скорочень, тоді як тотальна внутрішньовенна анестезія пропофолом супроводжується більш вираженою гемодинамічною депресією.
Вперше визначені особливості метаболічних змін та стрес-відповіді на оперативне втручання у пацієнтів під час роботизованих операцій залежно від варіанту анестезії. Продемонстровано, що інгаляційна анестезія севофлураном пов’язана з нижчими рівнями глюкози та кортизолу у післяопераційному періоді, а також з менш вираженими транзиторними біохімічними змінами.
Вперше вивчено вплив різних стратегій анестезіологічного забезпечення на швидкість післяопераційного відновлення у пацієнтів після роботизованої хірургії. Доведено, що інгаляційна анестезія севофлураном сприяє швидшому пробудженню, скорочує час до екстубації, відповідно пришвидшує ранню активізацію та скорочує тривалість перебування пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії та госпіталізації в цілому.
Registration Date
2026-06-16
popup.nrat_date
2026-06-16 / 2026-07-10
