Registration Number
0826U002998, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
30-06-2026
popup.evolution
.
Title
Musical Dramaturgy of the Production of the Rivne Regional Academic Ukrainian Music and Drama Theater of the Late 20th – First Quarter of the 21st Century
Author
Alina V. Kuriata,
popup.head Olha L. Zosim
popup.opponent Anastasiia I. Kravchenko
popup.opponent Olena A. Ivanenko
popup.review Olena S. Afonina
popup.review Halyna Pohrebniak
popup.rada
The National Academy of Culture and Arts Management
Description
Сучасний театральний процес характеризується інтенсивним пошуком нових конфігурацій взаємодії драматичних форм із цифровими технологіями та звуковим середовищем. Роль музики в сучасному театрі докорінно змінюється: вона перестає бути лише фоновим супроводом і набуває статусу самостійного драматургічного чинника, що формує смислові домінанти вистави. Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр сьогодні є одним із провідних осередків мистецького життя західного регіону України. У своїх виставах театр пропонує глядачу оригінальні версії класичних та сучасних творів, де музичне рішення стає важливим інструментом розкриття режисерського задуму. Відсутність спеціальних розвідок, що розглядають питання музичної драматургії в театральному мистецтві, а також праць, які узагальнюють мистецьку практику Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру в означеному ракурсі, зумовила вибір теми дисертації. Метою дослідження стало розкриття обливостей музичної драматургії як чинника формування художньої цілісності у виставах Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру кінця ХХ – першої чверті ХХІ століття.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження» було обґрунтовано методологічне підгрунтя роботи. Другий розділ «Становлення і розвиток музичного та театрального мистецтва Рівненщини» присвячено історичному огляду розвитку мистецького життя регіону. У третьому розділі «Особливості музичної драматургії вистав Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру» окреслено специфічні риси сучасної театральної музики та охарактеризовано вистави 2020-х років. Встановлено, що сучасна музика для драматичного театру відзначається розмаїттям жанрів, стилів та ступенем задіяння технічного інструментарію. Окреслено ключові жанрово-стильові пріоритети, що визначають специфіку музичного компоненту в сучасних театральних постановках.
Відзначено, що вистави «Гамлет» (2021) та «За двома зайцями» (2025) є сучасним прочитанням світової та української театральної класики. Звуковий ряд «Гамлета» є компіляцією фонограм, де домінують є два стилістичні шари – фоновий та умовно-історичний, які створюють концептуальний вузол спектаклю. Особливістю музичної драматургії вистави «За двома зайцями» є сполучення двох жанрових моделей – мюзиклу та естрадного ревю. Мюзикл є стрижнем, що тримає сюжетний каркас, а ревю структурує дію як низку автономних музичних номерів, які є адаптованими до сюжету вистави кавер-версіями популярних світових та українських шлягерів.
Сучасні сценічні версії недраматичних та реінтерпретованих класичних театральних творів Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру відзначаються розмаїттям музичних рішень. У виставі «Житейське море. Суєта» за творами І. Карпенка-Карого (2025) протиставлення електронного звучання та автентичного фольклору стає символом опозиції штучного і природного. У сценічній версії «Украденого щастя» І. Франка (2025) домінантним є фольклорний шар, який стає перманентним тлом для розгортання сценічної дії. Вистава «Скрудж. Різдвяна історія» (2023) за повістю Ч. Діккенса має авторську музику, яку спеціально для цієї постановки створив польський композитор Р. Смолень. Її музична драматургія базується на принципі монотематизму, де темою-символом стає колядка «Ніч надходить, ніч свята».
Сценічні втілення драматичних, прозаїчних та поетичних творів сучасних авторів відзначаються багатогранністю музичних концепцій. Вистава «Вірую» (2023) має риси ораторіальності, для якої характерні масштабність, монументальність, плакатність, хорове начало. Вистава «Мами» (2025) за новелами М. Матіос – це фреска, де історичне та особистісне набувають епічного виміру. Її музична драматургія побудована на взаємодії двох жанрово-стильових шарів – фольклорного і церковного. Музична драматургія вистави «Зерносховище» (2022) за п’єсою Н. Ворожбит є багатошаровою, як і її літературне першоджерело та сценічне рішення. Вона синтезує жанрові ознаки ревю, опери та ораторії: від ревю успадковано фрагментарну структуру з домінуванням популярної музики, від опери – вступ-епіграф, музичне заключення-підсумок, лейтмотивну систему та психологічну трансформацію персонажів, від ораторії – масштабність і монументальність.
Registration Date
2026-06-30
popup.nrat_date
2026-06-30 / 2026-07-02
