Registration Number
0826U003095, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
28-07-2026
popup.evolution
o
Title
The influence of breed and age at weaning of gilts on their growth and reproductive capacity
Author
Ivan H. Shpyrna,
popup.head Anatolii M. Shostia
popup.opponent Ihor V. Korkh
popup.opponent Serhii I. Luhovyi
popup.opponent Ruslan L. Susol
popup.review Mariia O. Ilchenko
popup.rada
Poltava State Agrarian University
Description
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню біологічних і технологічних чинників, які визначають формування продуктивності ремонтних свинок, а саме впливу породних особливостей та різного віку відлучення на ріст, розвиток, становлення статевої функції і подальшу відтворювальну здатність. Актуальність роботи обумовлена зростанням потреби у підвищенні ефективності свинарства за рахунок оптимізації технологій вирощування ремонтного молодняку, зменшення втрат через вибраковування та забезпечення стабільної відтворної здатності свиноматок у сучасних умовах інтенсивного виробництва.
Метою дослідження було науково обґрунтувати вплив різної тривалості підсисного періоду та породних особливостей свиней на відтворювальну здатність свиноматок, ріст і розвиток поросят, продуктивні якості ремонтних свинок та економічну ефективність виробництва, а також визначити найбільш оптимальний вік відлучення для різних порід в умовах племінного виробництва. Для досягнення поставленої мети було вирішено комплекс взаємопов’язаних завдань, які включали: оцінку динаміки росту та середньодобових приростів свинок порід велика біла та ландрас за різних строків відлучення; визначення впливу тривалості підсисного періоду на продуктивність свиноматок і розвиток поросят; дослідження адаптаційних можливостей молодняку залежно від віку відлучення, зокрема за показниками споживання корму, частоти виникнення діареї та рівня приростів; встановлення характеру кореляційних зв’язків між основними відтворювальними та продуктивними ознаками; оцінку економічної ефективності різних технологічних рішень; визначення впливу досліджуваних факторів на рівень вибраковування ремонтного молодняку.
Дослідження проводилися у виробничих умовах сучасного свинарського підприємства із використанням тварин двох основних материнських порід - великої білої та ландрас, що дозволило забезпечити практичну спрямованість отриманих результатів і можливість їх безпосереднього впровадження у виробництво. Експериментальні дослідження виконувалися на сформованих за принципом аналогів групах свинок і свиноматок, які відрізнялися за породною належністю та тривалістю підсисного періоду (21 та 28 діб).
У результаті проведених досліджень встановлено, що вік відлучення свинок є одним із ключових технологічних факторів, який визначає їхню адаптацію до умов періоду після відлучення, інтенсивність росту, фізіологічний стан організму та подальшу продуктивність. Доведено, що відлучення у віці 28 діб створює найбільш сприятливі умови для фізіологічного становлення організму, забезпечує зниження рівня стресу, формування вищого стартового потенціалу росту та більш стабільну реалізацію генетичних можливостей тварин. Поросята, відлучені у цьому віці, характеризувалися більшою початковою живою масою, рівномірною динамікою росту, стабільним споживанням корму та нижчою частотою проявів шлунково- кишкових розладів.
Встановлено, що середньодобові прирости за період від народження до завершення дорощування становили 383 г у свинок породи ландрас та 364 г у аналогів великої білої. Натомість скорочення підсисного періоду до 21 доби призводило до тимчасового пригнічення росту у перші тижні після відлучення, що проявлялося зниженням середньодобових приростів у період з 22 до 35 доби життя (у ландрасів до 34-144 г, у великої білої - до 86-136 г), а також зменшенням абсолютних приростів (0,24-1,01 кг і 0,60-0,95 кг відповідно). Ці зміни супроводжувалися підвищеною частотою діареї, нерівномірним споживанням корму та загальним стресовим станом організму. Хоча в подальшому спостерігався компенсаторний ріст, особливо у тварин породи ландрас, кінцева жива маса таких поросят залишалася нижчою на 3,8-7,3 % порівняно з тваринами, відлученими у 28- добовому віці.
Виявлено, що тривалість лактаційного періоду суттєво впливає на продуктивність свиноматок та показники розвитку приплоду. Скорочення тривалості лактації на 23,4-32,5 % призводило до істотного зниження маси гнізда поросят при відлученні на 23,29-24,5 %, а також маси одного поросяти на 25,4-27,7 %. Крім того, відзначено зниження середньодобових приростів на 6,1-12 %, абсолютних - на 3,632,9 % і відносних - на 1,74-18,9 %. Водночас кількість поросят у гнізді та їх збереженість залишалися відносно стабільними і не залежали від породи та тривалості лактації, хоча варіабельність цих показників була вищою у тварин породи ландрас.
Доведено, що тривалість лактації має суттєвий вплив на відтворювальну функцію свиноматок, зокрема на інтервал між відлученням поросят і наступним проявом еструсу. Встановлено, що цей інтервал був коротшим на 9,1-22,8 % у свиноматок зі стандартною тривалістю лактації порівняно з тваринами зі скороченим підсисним періодом. При цьому у свиноматок великої білої породи він був на 13,916,7 % коротшим, ніж у тварин породи ландрас. Фактор тривалості лактації визначав 86,7 % варіації маси одного поросяти при відлученні, 73,7 % маси гнізда та 37,2 % тривалості сервіс-періоду, тоді як вплив породи був мінімальним.
Registration Date
2026-07-03
popup.nrat_date
2026-07-03 / 2026-09-07
