Registration Number
0826U003411, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
02-09-2026
popup.evolution
o
Title
Correction of speech development disorders in preschool children aged 3–5 with level III general speech underdevelopment by means of physical education
Author
Yurii Ziuzin,
popup.head Mykola Moha
popup.opponent Oksana Boriak
popup.opponent Viktoriia Halushchenko
popup.review Mykola Yefymenko
popup.review Tatjana Prikhodko
popup.rada
Oles Honchar Dnipro National University
Description
На основі аналізу вітчизняних і закордонних наукових джерел із проблематики дисертаційного дослідження проаналізовано сучасний стан наукових досліджень із проблематики використання можливостей моторної сфери дітей дошкільного віку для корекції порушень їхнього мовленнєвого розвитку. Визначено теоретико-педагогічні основи взаємозв’язку фізичного виховання та мовленнєвого розвитку зазначеної категорії дітей: морфологічна і функціональна анатомо-фізіологічна побудова великих півкуль головного мозку дитини, а також філогенетично сформовані проєкції тіла й внутрішніх органів у ній доводять тісний історичний зв’язок моторної сфери з мовленнєвими центрами та в цілому з формуванням вищих психічних функцій дитини. Таким чином, існують усі передумови використання значного потенціалу моторної сфери, рухової діяльності дитини в контексті покращення та корекції її психомовленнєвого розвитку.
Резюмуючи історичний аналіз теоретико-методологічних напрацювань фахівців, слід зазначити перспективні напрями корекції мовленнєвого розвитку дітей засобами адаптивного фізичного виховання:
1. Фізичний і психічний розвиток дитини слід розглядати як єдиний взаємопов’язаний процес загального психофізичного становлення особистості. При цьому вчені визнають примат моторики, тобто ведучу інтегративну роль моторного аналізатора в існуючому комплексі усіх аналізаторних систем. Ручна предметно-маніпулятивна діяльність дітей раннього й дошкільного віку потужно стимулює формування нейронних структур півкуль головного мозку, що відповідають за психічний розвиток дитини, зокрема розвиток її мовлення. Синхронізація основних рухів дитини, рухів кисті, мімічної мускулатури і язика можуть суттєво стимулювати розвиток нейронного субстрату мовленнєвих зон головного мозку. У ширшому сенсі слід вести мову про «координацію всіх координацій», включно з додатковими (зорово-моторну, окуло-моторну, вестибулярну та подарну).
2. В основі повноцінного психічного розвитку дитини (включаючи її мовленнєвий розвиток) лежить своєчасне формування підкоркових нейронних структур головного мозку, які являють собою своєрідний фундамент для ефективного функціонування вищих психічних коркових функцій. На ранніх етапах зростання дитини стимулюють розвиток цих підкорково-коркових нейронних структур різні види повзання, які в нормі виконуються на основі перехресної координації верхніх та нижніх кінцівок.
3. Ритмізація рухово-ігрової діяльності (глобальних рухів всього тіла та кінцівок, рухів кистями (пальцями), артикуляційних рухів) дитини в комплексі з іншими корекційними напрямами може помітно покращити її мовленнєвий розвиток. Плавність, пластичність рухів тіла та кінцівок стимулює формування управлінських механізмів (сервомеханізмів), що позитивним чином впливає на загальний психофізичний розвиток дитини, зокрема мовленнєвий розвиток. Мовлення, виразність рухів, міміка та емоції дуже тісно пов’язані між собою – тому можна вважати емоційний супровід рухово-вербальної діяльності потужним стимулятором мовленнєвого розвитку дитини.
Перераховані вище перспективні напрями використання потенціалу моторної сфери дитини в покращенні її мовленнєвого розвитку дозволяють виокремити основні принципи корекційної роботи: комплексності, примату моторики, сомо-нейро-психічної триєдності, генерування збудження, гармонізації міжпівкульних взаємовпливів, онтогенетичний, принцип «координації всіх координацій» (координаційних трансформацій). Ці принципи необхідно покласти в концептуальні підвалини використання значних можливостей моторної сфери та рухової діяльності дітей із ЗНМ в становленні й корекції їхнього мовленнєвого розвитку.
Розроблено та впроваджено інтегровану методику корекції порушень мовленнєвого розвитку дошкільників із загальним недорозвитком мовлення III рівня засобами фізичного виховання та експериментально перевірити її ефективність. Створено модель функціонування цієї методики, яка повинна складатися з таких структурних компонентів: цільового (кінцевий корекційний результат), моніторингу мовленнєвого розвитку дітей із загальним недорозвитком мовлення, планування корекційної роботи, змісту корекції мовленнєвого розвитку дітей засобами адаптивного фізичного виховання; контролю за корекційним процесом та його коригування.
Registration Date
2026-07-13
popup.nrat_date
2026-07-13 / 2026-09-29
