Registration Number
0826U003507, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
03-09-2026
popup.evolution
.
Title
Features of Gastroduodenal Zone Lesions in Patients with Spinal Osteochondrosis and Their Treatment
Author
Vitalii M. Kochmar,
popup.head Stepan S. Filip
popup.opponent Volodymyr V. Cherniavskyi
popup.opponent Liliya S. Babinets
popup.review Oksana I. Petrychko
popup.review Nelli V. Bedei
popup.rada
Uzhhorod National University State Higher Educational Institution
Description
Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей ураження гастродуоденальної зони (ГДЗ) у хворих на остеохондроз хребта (ОХ) поперекового відділу хребта (ПВХ) та розробці ефективних методів їх лікування.
Наукове дослідження виконано у три етапи. На І етапі проведено оцінку клінічних особливостей ураження хребта при ОХ ПВХ залежно від методу лікування пацієнтів. Також охарактеризовано кратність, тривалість самолікування препаратами з групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) та проаналізовано групи препаратів, що пацієнти систематично вживали для зменшення больової симптоматики. Визначено частоту інфікування Helicobacter pylori (HP) хворих з ОХ ПВХ.
На І етапі обстежених хворих на ОХ ПВХ та ураження верхніх відділів ШКТ розподілили на дві групи: в І групу ввійшло 226 хворих з ОХ ПВХ, яким проведено оперативне лікування на хребті. Серед обстежених пацієнтів І групи чоловіків було 118 (52,2 %), а жінок – 108 (47,8 %). В ІІ групу віднесено 214 хворих із ОХ ПВХ, яким призначено консервативне лікування при ураженні хребта. Серед обстежених ІІ групи чоловіків було 98 (45,8 %), жінок – 116 (54,2 %). В контрольну групу ввійшло 20 практично здорових осіб (чоловіків було 12 (60,0 %), жінок – 8 (40,0 %). Середній вік складав 42,9±4,7 років.
На ІІ етапі проведено оцінку особливостей ураження верхніх відділів ШКТ у пацієнтів із ОХ ПВХ, а також визначено фактори, що сприяють формуванню ураження слизової оболонки верхніх відділів ШКТ. Для ІІ етапу наукового спостереження відібрано хворих з ОХ ПВХ лише з ІІ групи, що систематично приймали препарати з групи НПЗП. Розподіл хворих з ОХ ПВХ на ІІ етапі наукового дослідження був таким: в 1 групу ввійшло 73 хворих з хронічним гастритом (ХГ) при ОХ ПВХ; 2 групу склали 42 хворих із виразковою хворобою (ВХ) шлунку та дванадцятипалої кишки (ДПК) при ОХ ПВХ. Пацієнти 1 та 2 груп із ураженням ГДЗ склали основну групу обстежених. В 3 групу (група порівняння) віднесено 99 пацієнтів із ГЕРХ.
На ІІІ етапі наукового дослідження проведено оцінку ефективності запропонованого комплексного лікування. Для ІІІ етапу наукової роботи відібрано лише пацієнтів із ХГ та ГЕРХ. Хворих з ВХ шлунку та ДПК у зв’язку з високою частотою інфікування бактерією НР не включено в цей етап наукового спостереження. Хворих на ІІІ етапі наукового спостереження розподілено залежно від НР-статусу та методу лікування, а саме: НР-позитивні пацієнти із ХГ при ОХ ПВХ склали 1.1 підгрупу (n=29); НР-позитивні пацієнти із ГЕРХ при ОХ ПВХ віднесені до 2.1 підгрупи (n=59); НР-негативні хворі із ХГ при ОХ ПВХ віднесені до 1.2 підгрупи (n=44); НР-негативні хворі із ГЕРХ при ОХ ПВХ віднесені до 2.2 підгрупи (n=40).
Аналіз даних анамнезу також вказує на те, що в обстежених пацієнтів із ОХ ПВХ та ураженням верхніх відділів ШКТ часто визначаються інші супутні захворювання органів травлення, серцево-судинна патологія, ураження бронхо-легеневої системи та органів кровотворення (особливо залізодефіцитна анемія).
Практичне значення одержаних результатів. Доведено необхідність проведення ФЕГДС для оцінки характеру ураження верхніх відділів ШКТ у хворих із ОХ ПВХ. Аргументовано необхідність визначення Helicobacter pylori для прогнозування ступеня ураження верхніх відділів ШКТ у хворих із ОХ ПВХ. Виявлена інформативність дослідження показника індексу маси тіла (ІМТ) у хворих із ураження верхніх відділів ШКТ при ОХ ПВХ для проведення його корекції. Обґрунтовано необхідність оцінки психосоматичного статусу у хворих із ураженням верхніх відділів ШКТ при ОХ ПВХ для проведення його лікування. Доведена ефективність призначення антигелікобактерної терапії НР-інфікованим пацієнтам із ОХ ПВХ та ураженням верхніх відділів ШКТ із подальшим переходом на прийом ІПП у поєднанні із комплексним пробіотичним засобом, що містить масляну кислоту, інулін, Bifidobacterium bifidum Bb-06 SD6576 та Bifidobacterium lactis Bl-04 ATCC SD5219. Обґрунтована доцільність комплексного лікування, що передбачає модифікацію способу життя на фоні БЛ, що включає ІПП, ребаміпід та комплексний засіб, що містить мелатонін, магнію бісгліцинат, вітамін В6 у НР-негативних пацієнтів із ОХ ПВХ та ураженням верхніх відділів ШКТ для зменшення вираженості клінічних симптомів, ураження слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони та покращення психоемоційного статусу у цих пацієнтів.
Registration Date
2026-07-13
popup.nrat_date
2026-07-13 / 2026-09-08
