Registration Number
0826U003552, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
10-09-2026
popup.evolution
.
Title
Diagnosis and Surgical Treatment of Meningiomas of the Superior Sagittal Sinus
Author
Anatolii V. Spiridonov,
popup.head Mykhailo S. Kvasha
popup.opponent Oleksandr O. Potapov
popup.opponent Mykola Y. Polishchuk
popup.opponent Myroslava O. Marushсhenko
popup.review Vadym V. Biloshytsky
popup.rada
The State Institution "Romodanov Neurosurgery Institute, National Academy of Medical Sciences of Ukraine"
Description
Лікування менінгіом верхньої стрілової пазухи спрямоване на радикальне видалення пухлини зі збереженням анатомічної цілісності прилеглих до неї структур і відповідно, функціонального статусу пацієнта, що в даному випадку визначається переважно регресом вогнищевої неврологічної симптоматики і, як наслідок, поліпшенням якості життя пацієнтів. Альтернативи хірургічному видалення менінгіом ВСП тривалий час не існувало, а інші методи (радіохірургічне, хіміотерапевтичне лікування), зарекомендували себе як додаткові лікувальні опції, а не як основний метод лікування. Незважаючи на вище написане, все більше сучасних досліджень свідчать про виправдану тенденцію до зниження радикальності видалення цих пухлин з подальшим застосуванням радіохірургічних методів лікування. Останній зарекомендував себе також як ефективний і відносно безпечний метод лікування випадків рецидиву менінгіом верхньої стрілової пазухи. Дехто з авторів надалі є прихильниками радикального видалення МВСП з висіченням ураженої ділянки верхньої стріловидної пазухи з наступною пластикою останньої аутотрансплантатами та штучними матеріалами. Варто відмітити, що дана тактика несе із собою вищі ризики наростання неврологічного дефіциту у пацієнта внаслідок тромбозу пазухи та інтраопераційної травматизації дренуючих кортикальних вен. Незважаючи на обрану тактику лікування, на етапі підготовки до хірургічного втручання пацієнт вимагає всебічної передопераційної діагностики з використанням нейровізуалізуючих, клініко-інструментальних та лабораторних методів обстеження.
На етапі підготовки до хірургічного втручання було проведено клінічні методи обстеження та інструментальні, до яких входила: магнітно-резонансна томографія з внутрішньовенним підсиленням, мультиспіральна комп'ютерна томографія у нативному режимі та з ангіографією, селективна ангіографія, магнітно-резонансна венографія, офтальмологічне обстеження з комп'ютерною периметрією, оптичною когерентною томографією. На основі цих досліджень було проведено оцінку інвазії пухлини у верхню стрілову пазуху та прохідність останньої, співвідношення з кортикальними дренуючими венами, відношення до функціонально важливих ділянок головного мозку, на основі чого визначався об'єм хірургічного втручання при МВСП. Важливим етапом також було проведення офтальмологічного огляду, що часто є недооціненим при хірургії менінгіом даної локалізації з використанням оптичної когерентної томографії та оцінкою стану диску зорового нерва.
Основним завданням даного дослідження є оцінка доцільності радикального видалення менінгіом верхньої стрілової пазухи з оклюзією останньої, що відповідає типу IV-VI за класифікацією М.Sindou, особливо за умови локалізації пухлини у середній та задній третинах ВСП. Пацієнтів з такими ступенями інвазії, яких у даному дослідженні було 26 (32,5 % спостережень) було поділено на дві групи: перша - 11 спостережень (13,75 %), яким було проведено тотальне (Simpson I-II) видалення пухлин з висічення ураженої ділянки верхньої стріловидної пазухи з наступною реконструкцією останньої за допомогою штучних матеріалів або аутотрансплантатів без подальшого застосування ад'ювантних методів лікування та друга - 15 спостережень (18,75 %), яким було виконано субтотальну мікрохірургічну резекцію менінгіоми з залишення резидуального елементу пухлини у просвіті ВСП з наступним радіохірургічним лікуванням.
Тотального видалення пухлини (Simpson I-II) було досягнуто у 62 пацієнтів. Серед ранніх ускладнень варто виділити: геміпарез - 5 %, гематома - 6,25 %, менінгіт - 1,25 %, серед віддаленних - структурна епілепсія, що виникла внаслідок хірургічного втручання - 1,25 %.
В результаті хірургічного лікування було відмічено регрес застійних явищ на очному дні та збереження або відновлення зорових функцій у строки від 1 до 8 тижнів, що також були оцінені за динамікою середніх показників зору, периметричного індексу MD та ОКТ.
Також було виявлено вірогідну різницю в якості життя пацієнтів, що оцінювалась за індексом Карновського у післяопераційному періоді у двох групах пацієнтів з IV-VI типом інвазії верхньої стріловидної пазухи, що свідчить про доцільність проведення субтотального видалення МВСП з подальшим проведенням ад'ювантної радіохірургії на резидуальний елемент пухлини у просвіті пазухи.
Registration Date
2026-07-14
popup.nrat_date
2026-07-14 / 2026-09-15
