Registration Number
0826U003735, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
14-08-2026
popup.evolution
o
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Title
Economic mechanism for ensuring sustainable development of rural areas in the post-war period
Author
Mykola V. Davydiuk,
popup.head Vadym A. Tkachuk
popup.opponent Marianna I. Stehnei
popup.opponent Oksana I. Drebot
popup.review Tetiana O. Kostiuk
popup.review Nataliia V. Medynska
popup.rada
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Description
Результати проведених досліджень показали, що інституціоналізований в економічному механізмі сталого розвитку сільських територій спектр форм, методів, інструментів та важелів регуляторного впливу має бути зорієнтований на збалансований розвиток соціальної, економічної та екологічної складових сільського розвитку. Згідно авторського підходу соціальна складова сталого розвитку сільських територій у короткостроковому періоді повинна передбачати: фізичну та психологічну реабілітацію постраждалих громадян внаслідок збройної агресії російських загарбників; зменшення рівня сільського безробіття; зростання рівня сільської зайнятості та самозайнятості; формування соціального пакету для вразливих верств населення; соціальну адаптацію переселенців з тимчасово окупованих технологій. Економічна складова сталого розвитку сільських територій має бути зорієнтована на диверсифікацію сільської економіки, кооперацію сільськогосподарських виробників та переробних підприємств, розбудову логістично-складської інфраструктури, інтеграцію сільського та лісового господарства, розвиток рибного та мисливського господарства, розбудову інфраструктури сільського туризму. Екологічна складова сталого розвитку повинна передбачати: екологічний реінжиніринг порушених земель внаслідок воєнних дій; упорядкування звалищ побутового сміття та вживаних матеріальних ресурсів; розбудову систем централізованого водовідведення; впровадження технологій ґрунтозахисного землеробства; розширення масштабів агролісомеліорації; модернізацію очисних споруд переробних підприємств.
Обґрунтовано, що модель теоретико-методологічного забезпечення дослідження процесів становлення економічного механізму сталого розвитку сільських територій має охоплювати реалізацію п’яти етапів: перший етап (перехід від стереотипного до інклюзивно-комплексного підходу програмування сільського розвитку); другий етап (формування набору методів дослідження відтворювальних пропорцій на сільських територіях); третій етап (вибір типу економічного механізму забезпечення сталого розвитку сільських територій – наздоганяючий, антикризово-компенсаційний, випереджальний); четвертий етап (вибір форми економічного механізму забезпечення сталого розвитку сільських територій – централізована, децентралізована, диференційована); п’ятий етап (інституціоналізація методів та інструментів регуляторного впливу на сталий розвиток сільських територій).
Оцінка системно-інституційних вимірів становлення економічного механізму сталого розвитку сільських територій дала підстави стверджувати, що основними складовими (елементами) такого механізму у повоєнний період виступають: бюджетно-податковий, грошово-кредитний, регламентно-дозвільний та майновий. Визначено, що бюджетно-податковий елемент є ключовою складовою економічного механізму забезпечення сталого розвитку сільських територій, який охоплює сукупність методів, інструментів та прийомів застосування бюджетних та податкових регуляторів задля наповнення фінансових фондів сільських територіальних громад з метою фінансування окремих статей видатків бюджетів вказаного таксономічного рівня.
Результати досліджень показали, що формування економічного механізму забезпечення сталого розвитку сільських територій у повоєнний період має базуватися на SWOT-аналізі сильних та слабких сторін, можливостей та загроз (ризиків) переводу на модель сталого розвитку економічної, соціальної та екологічної складових сільської поселенської мережі у воєнний період. Встановлено, що ключовою загрозою (ризиком) забезпечення сталого розвитку сільських територій виступає продовження воєнних дій, пасивність місцевого самоврядування в процесах стимулювання комплексного використання наявного ресурсно-виробничого потенціалу та диверсифікації сільської економіки, а також інституціоналізація сучасних форм реалізації угод публічно-приватного партнерства щодо використання комунального майна та вирішення місцевих екологічних проблем.
На основі проведеного аналізу встановлено, що основними групами стратегічних пріоритетів інституційно-інфраструктурної модернізації сільської економіки виступають: 1) розбудова соціальної, екологічної, логістично-складської та виробничої інфраструктури; 2) розвиток несільськогосподарських видів діяльності; 3) комплексний розвиток сільського господарства; 4) інформатизація та цифровізація сільського розвитку; 5) низьковуглецевий розвиток, який передбачає максимально можливу відмову від традиційних мінеральних палив та переорієнтацію на відновні джерела енергії; 6) комерціалізація екосистемних послуг, яка передбачає максимізацію залучення у господарський обіг природно-ресурсних активів, які відзначаються високим рівнем рекреаційної цінності, киснепродукуючої, вуглецево-поглинаючої та водорегулюючої здатності.
Registration Date
2026-07-17
popup.nrat_date
2026-07-17 / 2026-07-17
