Registration Number
0826U003898, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
10-08-2026
popup.evolution
.
Title
Major pests of leguminous plants of the genera Vigna and Phaseolus in the Eastern Forest-Steppe of Ukraine: biology, ecology and
harmfulness
Author
Vitalii A. Sereda,
popup.head Yuliia V. Vasylieva
popup.opponent Tetiana Y. Markina
popup.opponent Lesia M. Bondarieva
popup.review Valentyna L. Mieshkova
popup.review Serhii V. Stankevych
popup.rada
State Biotechnological University
Description
У дисертації теоретично узагальнено та вирішено актуальне наукове завдання щодо встановлення особливостей формування ентомокомплексу бобових культур родів *Phaseolus* і *Vigna*, вивчення біології, фенології та шкідливості основних фітофагів, а також розроблення ефективних заходів захисту посівів і запасів зерна в умовах східної частини Лісостепу України.
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення ефективності вирощування зернобобових культур як важливого джерела рослинного білка та складової біологізації землеробства. Розширення асортименту культур, зокрема впровадження видів роду *Vigna*, супроводжується формуванням специфічного комплексу шкідників, здатних знижувати врожайність і якість насіння. Найбільш небезпечними є бобова попелиця *Aphis fabae* та квасолевий зерноїд *Acanthoscelides obtectus*.
Досліження проводили у 2023–2025 рр. у польових і лабораторних умовах Державного біотехнологічного університету та ДП «Дослідне господарство «Елітне»» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України. Об’єктами були квасоля звичайна, багатоквіткова й лімська, маш, вігна китайська, нут, сочевиця, горох і соя. Використано загальноприйняті ентомологічні та статистичні методики.
Уперше встановлено особливості формування ентомокомплексу квасолі та вігни. У посівах домінували бобова попелиця, трипси, клопи, совки, дротяники та квасолевий зерноїд. Найпоширенішою була бобова попелиця, чисельність якої зростала від 0,00–0,05 екз./рослину у фазі 2–3 листків до 0,25 екз./рослину під час формування бобів. Найбільше заселення відмічено на квасолі лімській, найменше — на маші та вігні китайській. Основними ентомофагами були *Coccinella septempunctata*, *Adonia variegata*, *Chrysoperla carnea*, *Episyrphus balteatus* і *Sphaerophoria scripta*, однак їхня дія не забезпечувала повного стримування шкідника.
Уточнено фенологію *A. obtectus*. У польових умовах шкідник формував одне покоління, тоді як основний розвиток популяції відбувався під час зберігання насіння. Заселення посівів починалося у першій декаді липня, масове — у другій–третій декадах липня, коли чисельність сягала 9–14 жуків на 100 помахів сачком. Масове відродження личинок відбувалося у другій декаді серпня, утворення лялечок — у першій декаді вересня, поява жуків нового покоління — у третій декаді вересня.
Частка заселених бобів перед збиранням становила 16 % у сорту Чорна черепаха та 34 % у сорту Вавельська, заселеність зерна — 10,4 і 19,0 % відповідно. Після трьох генерацій зерноїда маса 1000 насінин зменшувалася на 25,77 і 18,99 %. За одного вихідного отвору схожість становила 80–82 %, за двох — 42–60 %, за чотирьох — 10–35 %, а за п’яти і більше насіння повністю втрачало схожість.
Встановлено трофічну спеціалізацію *A. obtectus*. Найвищу плодючість самиць зафіксовано на *Phaseolus vulgaris* — 73,6 яйця та *Cicer arietinum* — 72,7 яйця; на *Glycine max* розвиток не відбувався. Розмір імаго залежав від кормової рослини, а кореляція між довжиною насіння та довжиною жука становила r = 0,91–0,98. Тривалість генерації коливалася від 35,4 до 42,3 доби. В одній насінині могло розвиватися від однієї личинки у сочевиці до 14 — у квасолі лімській.
Доведено ефективність інсектицидного захисту. Препарати Енжіо 247 SC та Актара 250 WG забезпечували 96,1–98,7 % середньої технічної ефективності проти бобової попелиці та знижували пошкодження зерна квасолевим зерноїдом із 10–11 % у контролі до 1,1–1,5 %. Урожайність культур зростала на 0,02–0,10 т/га, або на 1,5–7,1 %.
Для захисту насіння під час зберігання ефективним був Актеллік 500 ЕС: на десяту добу досягнуто 100 % загибелі імаго, а схожість насіння знижувалася лише на 1–3 %. Альтернативним методом є вакуумування за тиску 60 кПа: десятиденна експозиція забезпечувала повну загибель усіх стадій шкідника без істотного погіршення схожості. Подовження експозиції до 20–30 діб знижувало життєздатність насіння, особливо великонасінних культур.
Розроблено рекомендації з інтегрованого захисту бобових культур, що поєднують інсектицидний контроль у полі з хімічною або фізичною дезінсекцією під час зберігання. Запропонована система сприяє підвищенню врожайності, зменшенню пошкодження зерна та збереженню посівних якостей насіння.
Registration Date
2026-07-23
popup.nrat_date
2026-07-23 / 2026-08-12
