Registration Number
0826U004188, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
14-09-2026
popup.evolution
o
Title
Musical intonation and artistic objectivity of piano performance: historical movement and typological trends
Author
Juan Li,
popup.head Inna Godina
popup.opponent Alona Borshuliak
popup.opponent Stepan S. Solanskyy
popup.review Tetiana O. Kaznacheeva
popup.review Kira Maidenberg-Todorova
popup.rada
The Odessa National A. V. Nezhdanova Academy of Music
Description
У дослідженні розкриваються мовленнєва природа та мовне призначення фортепіанного інтонування як художньо-практичного явища в його історичній жанрово-стильовій динаміці. Завдання роботи полягають у наступному: виявити значення прагмалінгвістичного підходу у музикознавстві; розкрити предметність музично-творчого процесу у його композиторському та виконавському призначенні, значення принципу упредметнення у сфері фортепіанного мовлення: розвинути поняття фортепіанного інтонування як основоположне для виконавської інтерпретації, довести його роль як чинника і показника стильового мислення; визначити художньо-предметні критерії типології фортепіанного інтонування у зв’язку з мовно-стилістичними парадигмами фортепіанного тексту; довести специфіку музичної подієвості як мовленнєво-риторичного та просторово-метафоричного способу фортепіанного викладу; обгрунтувати темпоральну природу фортепіанної творчості – у її історичній, композиційній та особисто-психологічній цілісності; виявити прийоми та семантичні завдання персоніфікації фортепіанного звучання, у тому числі тенденцію музичного портретування. Матеріалом роботи послужили творчі біографії та здійснені у діяльнісних формах та текстах музичних творів художні відкриття М. Клементі, Й. Гайдна, В. Моцарта, Л. Бетховена, Ф. Шопена, Е. Гранадоса, А. Казелли, Ф. Бузоні, А. Лонго, Д. Баренбойма, деяких інших.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше пропонується прагмалінгвістичний підхід до вивчення засадничих рис фортепіанної творчості як єдності історично змінного та мовно й мисленнєво усталеного; до характеристик виконавської поетики залучаються категорії предметності та упредметнення, на цій основі розкривається природа фортепіанного інтонування; висуваються такі художньо-предметні критерії фортепіаннної інтерпретації – фортепіанного мовлення та мислення, як подієвість, темпоральність та персоніфікація; виявляються деякі метастильові зв’язки творчих пошуків видатних майстрів фортепіанного мистецтва, які зумовлені єдністю хронотопічної пам’яті музики; уточнені поняття інтонування та упредметнення; набули подальшого розвитку характеристики жанрових форм сонати, концерту, сюїти та програмності, у тому числі, у плані їх взаємодії між собою.
У Висновках відзначається, що музична експресивність, тобто здатність виражати та створювати смисли, є однаково онтологічною та прагмалінгвістичною властивістю музики, за допомогою якої можна вказувати на існування специфічного музичного мовлення, і саме в цьому зв'язку стає необхідним пояснювати експресивність як мовний фактор.
Предметність музично-творчого процесу у його композиторському та виконавському призначенні (звукове упредметнення) дозволяє сприймати навколишню дійсність як упорядковану та структуровану, здійснювати логіко-поняттєве відвернення-абстрагування та моделювати сприйнятий перцептивний (аперцептивний) матеріал, досягати константності сприйняття одного й того ж самого об'єкта та ситуації, як зовнішньо-подієвої, так і психологічної інтроспективної. Таким чином, упредметнення передбачає порівняння та вибір (вибірковість), надаючи перевагу певному способу та доцільності оцінного ставлення, напряму категоризації буття. Поняття фортепіанного інтонування є основоположним для виконавської інтерпретації, виступає чинником і показником стильового мислення. Музична виконавська рефлексія – це можливість сформувати творчий акт, розкрити музично-мовну реальність, що є своєрідною «вторинною безпосередністю» для музично-творчого процесу. Специфіка процесу виконавської експлікації смислу полягає в тому, що він відкриває й здійснює творчу індивідуальність музиканта, тобто сприяє прояву нескінченного в скінченному. Головний цілісний системний предмет виконавської інтерпретації – музичний твір, це дозволяє стверджувати, що метою і основою інтерпретації стає усвідомлене інтонування, до якого виконавець приходить у процесі розпізнавання символічних якостей знакових структур тексту музичного твору та проєктування їх естетичних пролонгацій.
Художньо-предметні критерії типології фортепіанного інтонування узгоджуються з мовно-стилістичними парадигмами фортепіанного тексту, адже текст в музиці є семантичним предметом, що містить різноманітні прояви руху – у часі, маючи системні історичні прецеденти; всередині структури твору, як динамічний зміст композиції, тобто у композиції та разом з нею; нарешті у свідомості, будучи зв’язним зосередженням уявлень, переходячи зі свідомості до сфери художніх образів, котрі для кожного автора та реципієнта є глибоко індивідуалізованими.
Registration Date
2026-07-31
popup.nrat_date
2026-07-31 / 2026-09-30
