Registration Number
0826U004385, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
20-08-2026
popup.evolution
o
Title
The correlation between public and private interests in the fulfilment of a tax obligations.
Author
Oleksandr S. Savvi,
popup.head Dmytro A. Kobylnik
popup.opponent Tamara A. Latkovska
popup.opponent Liubov M. Kasianenko
popup.review Artem M. Kotenko
popup.review Tetyana M. Shulga
popup.rada
Yaroslav Mudryi National law university
Description
Предметом представленої роботи став аналіз підстав і можливостей досягнення балансу інтересів учасників податкових правовідносин. Дослідження починається зі з’ясування природи податкових правовідносин, їх складу, системи суб’єктів податкових правовідносин і формування їх правосуб’єктності залежно від місця серед владних чи зобов’язаних учасників відносин оподаткування. Окреме дослідження природи інтересу різних типів учасників податкових відносин (владних і зобов’язаних) сформувало підстави для висновків щодо принципових можливостей та умов їх узгодження та досягнення балансу.
Наявність виключної компетенції щодо встановлення податків та зборів пов’язується з реалізацією державного суверенітету. Це передбачає безумовне встановлення всіх податків та зборів, процедур, якими це реалізується щодо загальнодержавних податків та зборів. Водночас що стосується місцевих податків та зборів, то право на введення платежу, який віднесено до місцевих, належить місцевій раді. Виходячи з цього деталізація компетенція держави стосовно запровадження податків та зборів поділяється на: 1) повну – встановлення вичерпного переліку загальнодержавних податків та зборів і елементів їх правового механізму та їх на території всієї держави; 2) обмежену – встановлення вичерпного переліку місцевих податків та зборів і елементів їх правового механізму при делегуванні права на введення їх на відповідній території рішеннями місцевих рад.
Принциповою різницею в оцінці ролі держави й територіальних громад є те, що держава самостійно організовує правове впорядкування справляння податків та зборів на своїй території, тоді як територіальні громади самостійність можуть реалізовувати виключно (та і то в обмеженому форматі) стосовно місцевих податків та зборів. Справляння ж загальнодержавних податків та зборів на території територіальних громад здійснюється виключно за правилами, які встановлені державою.
Оцінюючи місце податкових органів у системі відносин оподаткування, треба враховувати декілька особливостей, які визначають їх роль:
1) податкові органи представляють саме державу й територіальні громади, тобто владну сторону податкових відносин; 2) саме для цього держава наділяє їх відповідною компетенцією у сфері податкового регулювання;
3) реалізація інтересів держави й територіальних громад не знищує окремого інтересу власне податкових органів; 4) реалізація функцій контролю податковими органами за своєчасною і повною сплатою податків і зборів не робить кошти від їх сплати, коштами цих контролюючих органів.
Наскрізні ознаки юридичної особи набувають певного обарвлення, деталізації в галузевому режимі регулювання. Так, для приватноправової конструкції юридичної особи одним із принципових моментів в оцінці юридичної особи є майнова відокремленість як ознака такого учасника цивільних правовідносин. У податково-правовому регулюванні ознака майнової відокремленості набуває свого контексту, коли значущим стає ведення самостійного балансу доходів та видатків і наявність окремого рахунку. Це є зрозумілим, бо саме з урахуванням цих обставин і може йтися про визначення суми податку та з’являються безпосередні підстави для його сплати.
На відміну від правосуб’єктності юридичної особи виникнення правосуб’єктності фізичної особи передбачає певну етапність. Якщо стосовно юридичної особи її реєстрація, тобто поява такої особи як суб’єкта податкових правовідносин, означає відразу й можливість реалізації її прав і обов’язків (поява дієздатності співпадає з моментом виникнення правоздатності), то поява фізичної особи (народження) ще не означає виникнення у такої особи підстав для виконання податкових обов’язків і реалізації податкових прав. Умовою цього є досягнення певного віку і проходження процедури реєстрації платником податку. Умовами досягнення повної податкової дієздатності є: 1) досягнення певного віку; 2) наявність у платника податків об’єкта, що породжує податковий обов’язок.
Об’єктивна пов’язаність податкової правоздатності та дієздатності не означає ідентичних умов їх виникнення та реалізації. Правоздатність виникає з моменту появи суб’єкта (реєстрації юридичної особи, народження тощо), тоді як для виникнення дієздатності необхідна спеціальна умова (певний вік, набуття спеціального статусу та ін.). Співпадіння появи податкової правоздатності та дієздатності характеризує особливості правової участі юридичних осіб у податкових правовідносинах, тоді як стосовно фізичних осіб у цих умовах додається певний строк запізнення виникнення податкової дієздатності.
Registration Date
2026-08-06
popup.nrat_date
2026-08-06 / 2026-09-07
