Registration Number
0826U004953, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
09-09-2026
popup.evolution
o
Title
State Regulation of the Ombudsman Institution in the Context of Ukraine’s European Integration
Author
Fedir Taranenko,
popup.head Liudmyla Horbata
popup.opponent Kateryna Maistrenko
popup.opponent Larysa Serhiienko
popup.opponent Olesia Tymoshchuk
popup.review Yuriy O. Voloshyn
popup.rada
National University «Kyiv Aviation Institute»
Description
У дисертації запропоновано розв’язання актуального науково-прикладного завдання щодо обґрунтування теоретичних засад формування та вдосконалення системи державного регулювання функціонування інституту омбудсмана в контексті європейської інтеграції України. Об’єктом дослідження визначено державне регулювання функціонування інституту омбудсмана, предметом – його особливості в умовах європейської інтеграції України. Методологічну основу становлять концептуальний, системний, синергетичний та інституціональний підходи, а також методи системного аналізу, порівняння, узагальнення, синтезу, групування і прогнозування.
Уперше запропоновано полігональну модель розвитку державного регулювання у сфері функціонування інституту омбудсмана, що охоплює інституційний, цифровий, правовий, міжнародний, комунікаційний, аналітичний, гуманітарний та безпековий напрями. Обґрунтовано доцільність їх законодавчого закріплення шляхом розроблення спеціального закону України «Про основні засади (стратегію) діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на період до 2032 року». Його прийняття має сприяти стратегічності й адаптивності діяльності омбудсмана, інтеграції міжнародних та європейських стандартів, цифровій модернізації й підвищенню ефективності захисту прав людини.
Обґрунтовано застосування системного та ризик-орієнтованого підходів до вдосконалення правового й організаційного механізмів державного регулювання. Визначено ключові інституційні ризики: політичну залежність процедури призначення омбудсмана, обмежену участь громадянського суспільства, недостатню фінансову автономію та недосконалість забезпечення Національного превентивного механізму. Систематизовано етапи впровадження ризик-менеджменту, що створює передумови для переходу від реактивного до проактивного управління у сфері правозахисту.
Визначено систему зовнішніх і внутрішніх факторів розвитку інституту омбудсмана: політико-правових, інституційних, соціально-економічних, безпекових, міжнародних та управлінських. Особливу увагу приділено впливу європейської інтеграції, міжнародних стандартів прав людини, воєнних викликів, цифровізації та післявоєнного відновлення. Обґрунтовано необхідність розвитку превентивно-аналітичної, інституційно-медіаційної, нормотворчо-консультативної та цифрово-правозахисної функцій омбудсмана, а також посилення його ролі у захисті прав внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців і цивільного населення.
Удосконалено концептуальні засади формування інституційних механізмів державного регулювання, які запропоновано групувати на правові та організаційні й розглядати у взаємодії з органами публічної влади. Рекомендації омбудсмана визначено не лише як засіб реагування на порушення прав людини, а й як орієнтири для формування правозахисних управлінських рішень на державному, регіональному та місцевому рівнях.
Подальшого розвитку набули положення щодо функціональної та організаційної характеристики інституту омбудсмана як об’єкта державного регулювання. На основі зарубіжного досвіду систематизовано парламентську, спеціалізовану, багаторівневу та гібридну моделі його функціонування. Встановлено загальну тенденцію до посилення незалежності омбудсманів, розширення їхніх повноважень і наближення національних моделей до європейських стандартів. Для України обґрунтовано перспективність розширення мандату омбудсмана та розвитку спеціалізованих правозахисних підінститутів відповідно до сучасних суспільних і безпекових викликів.
Registration Date
2026-08-31
popup.nrat_date
2026-08-31 / 2026-10-02
