Registration Number
0826U005000, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
03-09-2026
popup.evolution
.
Title
Ensuring the ecological-economic sustainability of the state in the context of digitalization
Author
Oleksandr Bohdanov,
popup.head Yaryna Samusevych
popup.opponent Yurii Fedoruk
popup.opponent Oleksandr Labenko
popup.review Inna Tiutiunyk
popup.review Alina Vysochyna
popup.rada
Sumy State University
Description
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової проблеми поглиблення науково-теоретичних основ та розробки методологічного базису забезпечення екологічної та економічної стійкості держави в умовах цифровізації.
У роботі розроблено модель, що базується на положенні, що забезпечення екологічної та економічної стійкості відбувається в межах існуючих екологічних обмежень, спричинених зміною клімату, втратою біорізноманіття, виснаженням природних ресурсів тощо. Узагальнення ключових ознак, властивостей, форм прояву та механізмів підтримки дозволило обґрунтувати, що еколого-економічна стійкість – це складна багаторівнева характеристика соціально-еколого-економічної системи, яка формується в результаті взаємодії економічних, екологічних, соціальних та інституційних процесів та забезпечує досягнення стратегічних результатів, зокрема збереження природного капіталу, підвищення суспільного добробуту, забезпечення екологічної безпеки, підтримку конкурентоспроможності економіки та досягнення Цілей сталого розвитку.
Розроблено концептуальну модель формування екологічних наслідків цифровізації економіки. У рамках запропонованої моделі цифровізація розглядається як багатокомпонентний процес, розвиток якого визначається як зовнішніми факторами, так і пріоритетами державної політики. Обґрунтовано, що вплив цифровізації на довкілля реалізується через сукупність взаємопов'язаних каналів: інноваційних, ресурсоефективних, інформаційно-аналітичних, інституційних та ринкових.
У роботі вдосконалено науково-методологічний підхід до оцінки рівня екологічної та економічної стійкості, який поєднує метод головних компонент та підходу Фішберна та дозволяє адаптувати оцінку до структурних трансформацій та інституційних аномалій транзитивних макросистем, зокрема України. Практичне тестування розробленого підходу, реалізоване на даних 28 європейських країн за період 2000-2024 років, емпірично підтвердило загальноєвропейську тенденцію до поступової декарбонізації та екологізації економічних систем аналізованих країн.
Розроблений науково-методологічний підхід до визначення узагальненого впливу цифровізації на екологічну та економічну стійкість країни, що вимірюється розробленим інтегральним індексом екологічної та економічної стійкості, передбачає перевірку гіпотез: 1) цифровізація має багатоканальний вплив на екологічну та економічну стійкість країни; 2) вплив цифровізації на екологічну та економічну стійкість є відстроченим у часі; 3) існують соціально-економічні передумови впливу цифровізації на еколого-економічну стійкість країни.
У роботі вдосконалено науково-методологічні принципи визначення впливу цифровізації на ефективність екологічної політики країн. Дослідження проводилося на двох рівнях. На державному рівні було проведено емпіричний аналіз шляхом міжсекторного моделювання з використанням методу найменших квадратів на основі даних за 2024–2025 роки для 27 країн Європейського Союзу та України.
На регіональному рівні було обґрунтовано та емпірично перевірено три ключові гіпотези щодо позитивного впливу цифрових трансформацій на ефективність реалізації екологічної політики: 1) покращення якості планування та прогнозування ресурсних платежів; 2) збільшення фінансування заходів з охорони навколишнього середовища на місцевому рівні; 3) підвищення ефективності екологічного контролю. Дослідження частково підтвердило позитивний вплив цифровізації на ефективність реалізації екологічної політики на регіональному рівні.
Розроблено концептуальну схему архітектури впровадження автоматизованої системи моніторингу навколишнього середовища. Для забезпечення її успішної інтеграції в національну економічну систему було визначено мету та завдання такої системи з точки зору її ключових суб'єктів, обґрунтовано ключові принципи та функції, досліджено та систематизовано її нормативно-правове, фінансове, технічне, інформаційне, програмно-математичне та кадрове забезпечення, диференційовано екологічні та економічні наслідки її впровадження.
Registration Date
2026-09-02
popup.nrat_date
2026-09-02 / 2026-09-08
