Registration Number
0826U005138, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
09-09-2026
popup.evolution
o
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Title
Framing of reputationally damaging events in Russia’s strategic communication during the full-scale Russo-Ukrainian war
Author
Hlib Kuzmenko,
popup.head Viktoriya Romanyuk
popup.head Serhii Kvit
popup.opponent Larysa Kompantseva
popup.opponent Artem Zakharchenko
popup.review Dariia Orlova
popup.review Tamara Martseniuk
popup.rada
National University of Kyiv-Mohyla Academy
Description
Кузьменко Г. О. Фреймінг подій, що несуть репутаційну шкоду, у стратегічній комунікації Росії під час повномасштабної Російсько-української
війни. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 061 «Журналістика» (06 – Журналістика). – Національний
університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2026.
Під час повномасштабної російсько-української війни Росія спричинила низку подій, які завдають шкоди її репутації, підривають її імідж та стратегічні наративи. До таких подій належать воєнні злочини та грубі порушення міжнародного права, як-от шкода цивільному населенню, сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом (СНПК), страти військовополонених (а також наруга над їхніми тілами тощо). Відповідно, як частина загального ведення війни і, зокрема, інформаційної війни (російського способу стратегічної комунікації), кремлівська система намагається реконструювати соціальну реальність за допомогою специфічного фреймінгу, щоб зменшити репутаційну шкоду та зберегти свій імідж.
Метою цієї дисертації є висвітлення фреймінгу, який Росія використовує для подій, які несуть репутаційну шкоду, під час повномасштабної війни в контексті російських стратегічних комунікацій. Ці події охоплюють три центральні категорії (шкода цивільним, СНПК, страти військовополонених та пов’язані з ними злочини).
Чотири дослідницькі запитання (RQ, research questions) були сформульовані таким чином:
• RQ1: Якими є основні фрейми, які Росія використовує для комунікації репутаційно шкідливих подій під час повномасштабної російсько-української війни?
• RQ2: Якими є патерни цих фреймів у розрізі (під)категорій подій?
• RQ3: Як ці фрейми взаємодіють зі стратегічними наративами Росії?
• RQ4: Яким є механізм російського фреймінгу репутаційно шкідливих подій у контексті її стратегічної комунікації?
На основі теоретичного аналізу виявлено два основні стратегічні наративи, на які Росія спирається у повномасштабній російсько-українській війні: наратив «великодержавності» та «зовнішня загроза, Росія проти Заходу».
Таким чином, емпірична частина включає два етапи: 1) три субдослідження якісного експлораторного фрейм-аналізу на основі більш «резонансних» кейсів шкоди цивільним, СНПК і злочинів проти військовополонених з доповненням у формі пілотного експлораторного субдослідження типових випадків шкоди цивільному населенню і 2) кількісний фрейм-аналіз підвибірок як «типових», так і «резонансних» кейсів. Ця емпірична частина зосереджена на фреймінгу, який здійснюється через повідомлення, заяви, коментарі та «не-комунікацію» (замовчування) офіційних комунікаційних акторів Росії у зв’язку з репутаційно шкідливими подіями. Загалом було проаналізовано 370 кейсів і 408 текстів.
Для фрейм-аналізу на основних етапах запроваджено 6-рівневу модель фрейм-аналізу. Вона передбачає опис шести характеристик фрейму: чотирьох його функцій (за Entman, 1991; 1993), кризового реагування (на основі стратегій та груп кризового реагування у підході Coombs, 2007) та взаємодії фрейму зі стратегічними наративами Росії.
Наукова новизна дослідження обумовлена тим, що, по-перше, робота є, ймовірно, першою спробою систематизації емпіричних та теоретичних даних щодо використання Росією фреймування у межах її інформаційної війни в контексті кризової комунікації під час повномасштабної російсько-української війни. По-друге, у цьому дослідженні запропоновано 6-рівневу модель фрейм-аналізу, яка є ефективним інструментом деконструкції російського фреймінгу в контексті кризової комунікації та загальної системи інформаційної війни кремля. По-третє, це дослідження заповнює емпіричні прогалини шляхом систематичного емпіричного аналізу фреймінгу в заявах офіційних представників Росії щодо випадків цивільних втрат, СНПК та злочинів проти військовополонених. По-четверте, дослідження пропонує альтернативний погляд на взаємодію між фреймами та стратегічними наративами, де фрейми розглядаються не лише як «цеглини» стратегічних наративів, а як сутності, що слугують перемикачами для наративів (або, точніше, перемикачами між наративами).
Це дослідження має важливе значення для розуміння Україною та її союзниками особливостей інформаційної війни Росії, створює підґрунтя для подальшої аналітики з використанням 6-рівневої моделі фрейм-аналізу та містить знахідки, які можуть бути використані для створення освітнього контенту, аналітичних і медійних публікацій.
Ключові слова: медіа, масові комунікації, кризові комунікації, інформаційна війна, стратегічна комунікація, дискурс, стратегічні наративи, фреймінг, дезінформація, пропаганда, російсько-українська війна, репутаційна шкода, шкода цивільним, сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, військовополонені.
Registration Date
2026-09-04
popup.nrat_date
2026-09-04 / 2026-09-04
