Registration Number
0826U005334, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
05-10-2026
popup.evolution
o
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Title
Improvement of the Administrative Mechanism of Public Governance in the Healthcare Sector
Author
Vitalii O. Pashniev,
popup.head Oleksandr V. Dorofieiev
popup.opponent Oleksandr A. Melnychenko
popup.opponent Iryna O. Shevchenko
popup.review Tamara M. Lozynska
popup.review Dmytro V. Diachkov
popup.rada
Poltava State Agrarian University
Description
Дисертаційне дослідження присвячене розвитку теоретико-методичних засад та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо удосконалення адміністративних механізмів публічного управління у сфері охорони здоров’я в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України. Актуальність теми роботи зумовлена необхідністю підвищення ефективності функціонування системи охорони здоров’я в умовах масштабних соціально-економічних трансформацій, триваючої медичної реформи, посилення цифровізації суспільних процесів, євроінтеграційних змін, а також значного впливу воєнних дій на стан медичної інфраструктури, кадровий потенціал галузі та доступність медичних послуг для населення.
У першому розділі дослідження розглянуто теоретичні засади публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я. На основі систематизації наукових підходів встановлено відсутність єдиного трактування сутності поняття «публічне адміністрування у сфері охорони здоров’я». Узагальнення наявних наукових підходів дозволило уточнити зміст цієї категорії як цілеспрямованої діяльності суб’єктів публічного управління, що реалізується на основі принципів багаторівневого врядування, людиноцентризму, відкритості, інклюзивності та партнерської взаємодії з метою забезпечення доступності, якості та безперервності медичних послуг.
Обґрунтовано доцільність розгляду публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я як багаторівневої системи, що охоплює наднаціональний,
національний, регіональний та локальний рівні управління. Визначено, що ефективність функціонування такої системи забезпечується завдяки узгодженості стратегічних цілей, інституційних механізмів, ресурсного забезпечення та практичній реалізації управлінських рішень. Особливу увагу приділено ролі механізмів зворотного зв’язку як інструменту оцінювання результативності та адаптації системи до змін у зовнішньому середовищі.
За результатами дослідження удосконалено концептуальну модель публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я, яка базується на інтеграції аксіологічного, інструментального та процесуального аспектів управління. На відміну від існуючих підходів, запропонована модель передбачає поєднання діяльності органів публічної влади, інститутів громадянського суспільства та приватного сектору на засадах відкритості, підзвітності, партнерства та людиноцентризму, що забезпечує підвищення результативності управлінських рішень і посилення адаптивності системи охорони здоров’я до сучасних викликів.
Встановлено, що функціонування системи охорони здоров’я визначається комплексним впливом соціально-економічних, демографічних, інституційних, політичних та безпекових чинників. Доведено, що в умовах воєнного стану особливого значення набуває здатність системи публічного адміністрування забезпечувати гнучкість, оперативність та адаптивність управлінських процесів.
У результаті дослідження набула подальшого розвитку послідовність дій із забезпечення функціонування публічного адміністрування як гнучкої адаптивної системи. Запропонований підхід ґрунтується на встановленні взаємозв’язків між структурами, інструментами та процесами управління з урахуванням особливостей кризових умов та воєнного стану. Його реалізація базується на принципах процесно-правової та інституційної спроможності, юридичної формалізації, кризової трансформації, оперативної гнучкості та безперервного вдосконалення управлінських механізмів.
У другому розділі здійснено комплексний аналіз реалізації інструментів публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я. Встановлено, що система охорони здоров’я України зазнала суттєвих інституційних змін унаслідок реалізації медичної реформи, що дало змогу сформувати необхідний базис для подальшого розвитку галузі. Разом із тим виявлено низку проблем, серед яких недостатній рівень фінансового забезпечення, кадровий дефіцит, нерівномірне територіальне розміщення медичних закладів, обмеженість інвестиційних ресурсів, зношеність матеріально-технічної бази та негативний вплив воєнних дій на функціонування медичної інфраструктури.
Дослідження показало, що важливим напрямом удосконалення системи охорони здоров’я є забезпечення комплексної інтеграції інструментів публічного адміністрування. На цій основі набули подальшого розвитку методичні засади побудови архітектури інструментального забезпечення функціонування публічного адміністрування охорони здоров’я. Запропонована архітектура передбачає синергійну взаємодію нормативно-правового, інституційно-організаційного, фінансово-економічного, кадрового, інформаційно-аналітичного та комунікаційно-соціального інструментарію.
Обґрунтовано, що ефективність функціонування системи охорони здоров’я значною мірою залежить від рівня інтегрованості зазначених інструментів та їх здатності забезпечувати досягнення стратегічних цілей державної політики у сфері охорони здоров’я.
Registration Date
2026-09-30
popup.nrat_date
2026-09-30 / 2026-09-30
