Registration Number
0826U005477, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
popup.evolution
o
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Title
Moral and Ethical Principles Governing the Practice of Lawyers in Criminal Proceedings
Author
Artem Pytomets,
popup.head Maksym V. Korniienko
popup.opponent Andrii M. Kuchuk
popup.opponent Anastasiia H. Vuima
popup.review Alina V. Denysova
popup.review Serhii Medvedenko
popup.rada
Odessa State University of Internal Affairs
Description
Обґрунтовано авторську концепцію еволюції адвокатської моралі, відповідно до якої розвиток морально-етичних засад діяльності адвоката відбувався не шляхом простого розширення системи професійних правил, а через послідовну трансформацію моральної місії адвокатури – від забезпечення виключно приватного інтересу довірителя до поєднання функції захисту з функцією належного здійснення кримінального провадження.
На цій основі запропоновано авторську систематизацію сучасних концепцій адвокатської моралі шляхом виокремлення клієнтоцентричної (моральна цінність адвокатської діяльності визначається насамперед відданістю інтересам довірителя та безумовною лояльністю до нього), публічно-правової (моральний обов’язок адвоката поширюється передусім на
суд, інших учасників процесу та суспільство, а адвокат розглядається як учасник механізму здійснення правосуддя) та інтегративної (ефективний захист прав і законних інтересів особи розглядається як необхідна умова реалізації принципу верховенства права та права на справедливий суд) моделей, а також обґрунтовано, що саме інтегративна модель найбільш
повно відповідає сучасному конституційному статусу адвокатури та визначає зміст морально-етичних засад діяльності адвоката у кримінальному провадженні.
Запропоновано під морально-етичними засадами діяльності адвоката у кримінальному провадженні розуміти цілісну систему фундаментальних моральних цінностей, етичних принципів та професійних ідеалів, що визначають межі реалізації адвокатом своїх процесуальних повноважень, забезпечують баланс між інтересами клієнта, інтересами правосуддя та
вимогами верховенства права, а також слугують підґрунтям для формування професійної етики, деонтологічних обов’язків і нормативних стандартів адвокатської діяльності.
Удосконалено теоретичний підхід до розуміння механізму нормативної інституціоналізації морально-етичних засад діяльності адвоката у кримінальному провадженні, який, на відміну від існуючих підходів, ґрунтується на розгляді морально-етичних засад як системи професійних цінностей, що набувають нормативного закріплення через взаємопов’язану трирівневу модель інституціоналізації. Обґрунтовано, що перший рівень становлять універсальні міжнародні стандарти, які визначають систему фундаментальних цінностей адвокатської професії; другий рівень утворюють регіональні стандарти, що конкретизують зазначені цінності у вигляді морально-етичних принципів професійної діяльності адвоката; третій рівень охоплює національні нормативні стандарти, які трансформують відповідні цінності та принципи у систему нормативно визначених стандартів професійної діяльності адвоката.
Удосконалено наукові підходи до визначення морально-етичних засад професійної діяльності адвоката у кримінальному провадженні шляхом обґрунтування концепції етичної комунікації адвоката, відповідно до якої морально-етичні стандарти охоплюють взаємопов’язані фідуціарний, інституційний, професійно-горизонтальний та публічний рівні взаємодії.
Розроблено цілісну концепцію морально-етичних дилем адвокатської діяльності у кримінальному провадженні, у межах якої: сформульовано авторське визначення морально-етичної дилеми адвоката як професійної ситуації, що виникає внаслідок неможливості одночасної реалізації двох або більше взаємопов’язаних морально-етичних чи професійно-правових
обов’язків.
Запропоновано класифікацію морально-етичних дилем адвокатської діяльності у кримінальному провадженні за двома критеріми: 1) характером конфліктуючих професійних обов’язків (внутрішньопрофесійні та зовнішньопрофесійні) і ступенем нормативної регламентованості відповідної ситуації (регламентовані, частково регламентовані та нерегламентовані); 2) залежно від характеру професійних відносин, у межах яких вони виникають, що дозволяє системно охопити всю сукупність суб’єктів, з якими адвокат перебуває у функціональній взаємодії під час здійснення захисту.
Обґрунтовано методологію професійного етичного балансування як універсальний механізм прийняття адвокатом професійно обґрунтованих рішень, що включає послідовну ідентифікацію морально-етичної дилеми, визначення конфліктуючих професійних цінностей, встановлення нормативних меж їх реалізації, балансування конкуруючих цінностей на основі принципу пропорційності та обов’язкове мотивування прийнятого рішення.
Встановлено відмінність між формально-юридичною правомірністю процесуальної поведінки захисника та її морально-етичною прийнятністю, що дало підстави обґрунтувати самостійність двох рівнів регулювання адвокатської діяльності: нормативно-процесуального, який окреслює межі дозволеного законом, та морально-етичного, що виконує роль додаткового,
ціннісного фільтра, оцінюючи реалізацію процесуальних прав крізь призму добросовісності, незалежності та призначення самої адвокатської професії, а не лише крізь призму формальної відповідності приписам кримінального процесуального закону.
Registration Date
2026-10-20
popup.nrat_date
2026-10-20 / 2026-10-20
