Дисертація доктора філософії. Олійник Олег Олегович. Роль міжнародного співтовариства у демократичних перетвореннях країн пострадянського простору

Registration Number

0826U005617, PhD dissertation

Status

Доктор філософії

Date

11-11-2026

popup.evolution

o   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Title

The Role of the International Community in the Democratic Transformations of Post-Soviet Countries

Author

Oleg Oliinyk,

popup.head Iryna V. Kryvoruchko
popup.opponent Svitlana V. Kryshtanovich
popup.opponent Iryna P. Dynnyk
popup.review Iryna M. Kapelista
popup.review Alla Dakal

popup.rada

Private Joint-Stock Company "Higher Educational Institution" Interregional Academy of Personnel Management "

Description

У дисертації здійснено комплексний аналіз особливостей публічного управління на наднаціональному рівні на прикладі участі міжнародних інституцій у підтримці демократичних реформ. Наведено кейси низки країн, які перебувають на шляху євроінтеграції (країн пострадянського простору). Міжнародні інституції визначені важливими суб'єктами публічного управління, адже вони формують глобальні стандарти, ухвалюють обов'язкові рішення для держав-учасниць та здійснюють вплив на національну політику. Їхня діяльність поширюється як на міжнародний, так і на внутрішньодержавний рівень управління через імплементацію міжнародних договорів. Міжнародні організації (міжурядові та неурядові) безпосередньо беруть участь у процесах прийняття рішень. Міжурядові організації: створюються на основі угод (ООН, ЄС, СОТ, ВООЗ, НАТО), встановлюють міжнародні норми, правила та стандарти, яким підпорядковуються національні системи. Міжнародні неурядові: захищають інтереси суспільства та впливають на уряди (Transparency International, Amnesty International). Виокремлені також наднаціональні організації, які мають владні повноваження, ухвалюють рішення, які є вищими за національне законодавство країн-членів (наприклад, Європейський Союз). Визначені такі інструменти міжнародних суб’єктів в системі публічного управління: нормотворчість (розробка конвенцій та угод, що стають частиною національного законодавства після їх ратифікації), кризово-адаптаційна координація (узгодження дій урядів у кризових ситуаціях (екологія, охорона здоров'я, економіка); формування політики через “м'яке право” (резолюції, декларації, рекомендації), що спрямовують розвиток соціальної, правової та адміністративної сфер; фінансова підтримка та експертиза (надання кредитів та грантів у контексті кондиціональності та політики обумовленості, що, зокрема, супроводжується вимогами проведення реформ у системі публічного управління). Доведено, що ефективність міжнародних інституцій у національних реформах досліджуваних держав ґрунтується на спільних компонентах: трансформація судової системи, розбудові антикорупційної архітектури та деолігархізація. При цьому, фінансово-моніторингові інструменти та узгоджені вимоги провідних міжнародних інституцій (ЄС, МВФ, Венеціанська комісія) виступають дієвим зовнішнім стимулом для модернізації системи публічного управління, фінансової децентралізації, забезпечення незворотності імплементації принципів верховенства права. Історичним підґрунтям цього процесу виступило Східне партнерство, яке стало основним та ефективним інституційним містком у сфері розбудови демократії, що дозволило Україна та Молдові успішно конвертувати нормативні стандарти ЄС у реальні демократичні реформи. Встановлено, що традиційні інструменти міжнародних інституцій розраховані на мирний час, стикаються з значними обмеженнями у Східній Європі через прояви гібридної експансії та внутрішні ризики ухвалення суто формальних законодавчих актів. Подолання таких деструктивних чинників, як асиметрія спроможності органів влади та фрагментарність зовнішньої допомоги, критично залежить від рівня готовності публічного сектору до впровадження ризик-орієнтованого моніторингу та управління кадровим потенціалом на всіх рівнях врядування. Удосконалено методологічні підходи до оцінювання ефективності зовнішнього інституційного впливу на реформування системи публічного управління. Обґрунтовано, що базовим методологічним інструментарієм для проєктування стійких систем врядування обох країнах має виступати ризик-орієнтований підхід.

Registration Date

2026-11-09

popup.nrat_date

2026-11-09 / 2026-11-09