Search academic texts

Information × Registration Number 2025U000115, Article popup.category Стаття Title INTERPRETATION OF THE CONCEPT OF FAMILY MEMBERS AND CLOSE RELATIVES OF THE TESTAMENTARY HEIR IN THE CONTEXT OF THE NORM OF PARAGRAPH 3, PART 4, ARTICLE 1253 OF THE CIVIL CODE OF UKRAINE (BASED ON THE MATERIALS OF COURT PROCEEDINGS) popup.author Рябоконь ЄвгенRiabokon Ievgen popup.publication 19-09-2025 popup.source_user Цивілістична платформа №3(6) 2025 popup.source https://clp.org.ua/tlumachennia-poniattia-chleniv-sim-i-ta-blyzkykh-rodychiv-spadkoiemtsia-za-zapovitom-u-konteksti-normy-punktu-3-chastyny-4-statti-1253-tsk-ukrainy-za-materialamy-sudovoi-praktyky/ popup.publisher Громадська організація «Цивілістична платформа» Description Актуальність статті зумовлена відсутністю чіткого законодавчого визначення кола членів сім’ї та близьких родичів спадкоємців, яким заборонено бути свідками при посвідченні заповіту, що породжує неоднакове застосування цієї норми в судовій практиці. Наукову статтю присвячено недостатньо дослідженому питанню щодо розуміння поняття членів сім’ї та близьких родичів спадкоємця за заповітом у контексті п. 3 ч. 4 ст. 1253 Цивільного кодексу України. Метою статті є тлумачення цього поняття, дослідження судової практики з цього питання, виявлення її тенденцій, впливу порушення зазначеної норми Цивільного кодексу України та дійсність заповіту. Під час дослідження автором використані загальнонаукові та спеціально-наукові методи дослідження – діалектичний, системно-структурний, порівняльно-правовий. Використання яких дало можливість з’ясувати місце і призначення норми п. 3 ч. 4 ст. 1253 ЦК України, особливості і тенденції судової практики щодо її застосування. За умов відсутності чіткого законодавчого регулювання окресленого питання основою його тлумачення і розуміння має стати саме судова практика. У статті розглядаються різні підходи, що склалися у судах України з приводу розуміння поняття членів сім’ї та близьких родичів спадкоємця за заповітом. Як приклад були проаналізовані матеріали судової справи, коли одним із двох свідків при посвідченні заповіту виступив рідний дядько спадкоємця за заповітом. У статті наголошується, що оскільки чіткого переліку членів сім’ї та близьких родичів немає, тлумачення має відбуватися предметно, з урахуванням конкретної правової ситуації. При цьому звернено увагу на пріоритетне застосування багатьма судами Закону України «Про запобігання корупції», який урегульовує широке коло так званих «близьких осіб» щодо особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і яка займає відповідну посаду. Така позиція у статті зазнала критики, адже зазначений Закон має спеціальну мету правового регулювання, поширюється на публічні правовідносини і не може за природою регулювати приватні відносини спадкування. Крім того, поняття близьких осіб і близьких родичів не є тотожними. У контексті розгляду цього питання було підкреслено важливість Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 р. № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім’ї»), де вказано, що не встановлено єдиних критеріїв чи вичерпного переліку членів сім’ї, при тлумаченні цього поняття слід виходити з об’єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства. Наголошено, що тлумачення норм сімейного і цивільного законодавства схиляє до висновку, що рідний дядько є близьким родичем племінника як спадкоємця за заповітом. При цьому стверджується про неоднозначність і спірність рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій, які по досліджуваній справі прийняли рішення про визнання рідного дядька близьким родичем і констатували нікчемність складеного заповіту. Зокрема, було акцентовано увагу на безпідставності застосування як правової основи для визначення кола близьких родичів положень Закону України «Про запобігання корупції»; на непослідовності судової практики; на штучному розширеному розумінні судами вимог до форми і порядку посвідчення заповіту, не врахуванні дійсної волі заповідача popup.nrat_date 2026-04-25 Close