Search academic texts

Registration Number

2118U000713, Article

popup.category

Стаття

Title

popup.author

Санжаров Валерій Анатолійович
Sanzharov Valery Anatoliiovych

popup.publication

01-01-2018

popup.source_user

Державний податковий університет

popup.source

https://ir.dpu.edu.ua/handle/123456789/1041

popup.publisher

Держава та регіони.

Description

Стаття присвячена аналізу сучасного стану вивчення особистості Граціана та його твору, основних етапів композиції тексту «Згоди розбіжних канонів». Граціан був першим каноністом, який викладав канонічне право в академічному середовищі, майже напевно в Болоньї. Щодо життя Граціана, дослідники змушені спиратися на припущення, оскільки більшість традиційних уявлень стосовно його біографії походять із XIII ст. або навіть пізніше. Викликають сумніви його місце народження, чернецтво або священство, наявність епископського сану, період викладання в Болонському університеті тощо. Якщо «батько канонічного права» і був єпископом, то протягом дуже короткого періоду. Можна стверджувати, що викладацька діяльність і єпископське служіння не сприяли визнанню Граціана сучасниками. Скупі особистістні відомості є доказом того, що ні за життя, ні після смерті він не користувався славою та авторитетом. Зовсім інша судьба чекала на головний твір Граціана – один з найбільш копійованих рукописів доби Середньовіччя. Констатовано, що Граціанова «Згода розбіжних канонів» є своєрідним підсумком розвитку права християнської Церкви за перші одинадцять століть її існування. Зміст і методологія трактату Граціана сформували ядро західної правової традиції. Відзначено, що твір Граціана вирізняється з ранніх канонічних збірників розлогими коментарями (дікта), в деяких випадках вони перетворилися на невеликі трактати. Завдяки цим коментарям робота набула характеристик підручника, забезпеченого безліччю джерел. Перехресні посилання в коментарях на інші частини «Декрету» показують, що він від початку задумувався як єдиний твір. На думку автора, помітна залежність коментарів Граціана від Біблії засвідчує, що він мав сформований християнський світогляд, був глибоко проникнутим у теологію. Зроблено висновок, що діалектична аргументація Граціана в його коментарях дає можливість говорити про нову юридичну науку з ХІІ століття. The article is devoted to the analysis of the current state of the study of Gratian’s personality and his work, the main stages of the composition of the text “Concordia discordantium canonum”. Gratian was the first canonist to teach canon law in an academic setting, almost certainly in Bologna. Regarding the life of Gratian, researchers are forced to rely on assumptions, since most traditional ideas about his biography come from the 13th century or even later. His place of birth, monasticism or priesthood, presence of episcopal rank, period of teaching at the University of Bologna, etc. Are in doubt. If the ‘father of canon law’ was a bishop, then for a very short period. It can be argued that the teaching activity and episcopal service did not contribute to the recognition of Gratian by his contemporaries. Meager personal information is proof that he did not enjoy fame and authority either during his life or after his death. A completely different fate awaited Gratian’s main work - one of the most copied manuscripts of the Middle Ages. It has been established that Gratian’s “Concordia discordantium canonum” is a kind of summary of the development of the law of the Christian Church during the first eleven centuries of its existence. The content and methodology of Gratian’s treatise formed the core of the Western legal tradition. It is noted that Gratian’s work is distinguished from early canonical collections by extensive commentaries (‘dicta’), in some cases they turned into small treatises. Thanks to these comments, the work acquired the characteristics of a textbook, provided with many sources. Cross-references in the commentaries to other parts of the “Decretum” show that it was conceived as a single work from the beginning. According to the author, the noticeable dependence of Gratian’s comments on the Bible proves that he had a formed Christian worldview and was deeply immersed in theology. It is concluded that Gratian’s dialectical argumentation in his commentaries makes it possible to talk about a new legal science from the twelfth century.

popup.nrat_date

2024-04-05