Registration Number
2120U009100, Article
popup.category
Стаття
Title
Immunohistochemical features of benign endometrial hyperplasia in premenopausal women
popup.author
Рожковська Н. М.
Ломакіна І. С.
Рожковская Н. Н.
Ломакина И. С.
Rozhkovska N. M.
Lomakina I. S.
popup.publication
01-01-2020
popup.source_user
Одеський національний медичний університет
popup.source
https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/8235
popup.publisher
Description
У структурі гінекологічної патології значне місце займають гіперпроліферативні захворювання ендометрія, які являють собою спектр нерегулярних морфологічних змін. З урахуванням того, що при гіперпластичних процесах ендометрія (ГПЕ) можуть мати місце вогнищеві або дифузні ураження з різноманітними цитоархітектурними структурними та клітинними відмінностями, діагностика та прогнозування перебігу ГПЕ
залишається складним завданням.
Мета дослідження: оцінка імуногістохімічних особливостей (фенотипових варіантів) доброякісної гіперплазії ендометрія в жінок пременопаузального віку.
Матеріали та методи. Обстежено 33 пацієнтки з аномальними матковими кровотечами та верифікованою доброякісною гіперплазією ендометрія в пременопаузі. Проведений аналіз експресії α-рецепторів до
естрогенів типу 1 (ER1), рецепторів до прогестерону та ядерного білка Ki-67 у стромі та залозах ендометрія, мікроморфометрія та розрахунок критерію D-score.
Результати. В обстежених пацієнток переважали випадки коморбідного ураження – комбінація гіперплазії ендометрія та міоми (51,4%), випадки аномальних маткових кровотеч на фоні субмукозної міоми (13,5%),
поліпів ендометрія (8,1%), комбінації ГПЕ та перитонеального ендометріозу (10,8%), аденоміозу та міоми (8,1%) або інших комбінацій проліферативної патології ендометрія та міометрія. D-score до оперативного
втручання в середньому склав 1,78 ± 0,11, що свідчить про малий ризик малігнізації.
Після проведеного лікування відбулися зміни кількісної презентації досліджуваних білків як у стромі, так і в залозах ендометрія. Так, до лікування у залозах визначалося до 100% клітин, що містять ER1 у великій
кількості, тоді як після проведеного лікування їхня кількість зменшилася в середньому на 20%. Подібна динаміка спостерігалася й стосовно активності прогестеронових рецепторів.
Висновки. Визначені основні прогностично значущі фенотипи доброякісної гіперплазії ендометрія в жінок у пременопаузі. Після видалення патологічного ендометрія з наступним лікуванням дидрогестероном
протягом 6 місяців відбувається зменшення щільності ER1, а також експресії білка Кі-67, що є прогностично сприятливою ознакою.
В структуре гинекологической патологии значительное место занимают гиперпролиферативные заболевания эндометрия, которые представляют собой спектр нерегулярных морфологических изменений. С учетом
того, что при гиперпластических процессах эндометрия (ГПЭ) могут иметь место очаговые или диффузные поражения с различными цитоархитектурными структурными и клеточными различиями, диагностика и
прогнозирование течения ГПЭ остается сложной задачей.
Цель исследования: оценка иммуногистохимических особенностей (фенотипических вариантов) доброкачественной гиперплазии эндометрия у женщин пременопаузального возраста.
Материалы и методы. Обследованы 33 пациентки с аномальными маточными кровотечениями и верифицированной доброкачественной гиперплазией эндометрия в пременопаузе. Проведены анализ экспрессии
α-рецепторов к эстрогенам типа 1 (ER1), рецепторов к прогестерону и ядерного белка Ki-67 в строме и железах эндометрия, микроморфометрия и расчет критерия D-score.
Результаты. У обследованных пациенток преобладали случаи коморбидного поражения – комбинация гиперплазии эндометрия и миомы (51,4%), случаи аномальных маточных кровотечений на фоне субмукозной
миомы (13,5%), полипов эндометрия (8,1%), комбинации ГПЭ и перитонеального эндометриоза (10,8%), аденомиоза и миомы (8,1%) или других комбинаций пролиферативной патологии эндометрия и миометрия.
D-score до оперативного вмешательства в среднем составил 1,78 ± 0,11, что свидетельствует о малом риске малигнизации.
После проведенного лечения произошли изменения количественной презентации исследуемых белков как в строме, так и железах эндометрия. Так, до лечения в железах определялось до 100% клеток, содержащих
ER1 в большом количестве, тогда как после проведенного лечения их количество уменьшилось в среднем на 20%. Подобная динамика наблюдалась и в отношении активности прогестероновых рецепторов.
Выводы. Определены основные прогностически значимые фенотипы доброкачественной гиперплазии эндометрия у женщин в пременопаузе. После удаления патологического эндометрия с последующим лечением
дидрогестероном в течение 6 месяцев происходит уменьшение плотности ER1, а также экспрессии белка Ки-67, что является прогностически благоприятным признаком.
popup.nrat_date
2025-11-21
