Registration Number
2120U010826, Article
popup.category
Текст
Title
Possibilities of using the Bronchitis Severity Scale to assess the effectiveness of the treatment of acute bronchitis in children (AI translated)
popup.author
Абатуров Олександр Євгенович
Токарєва Наталія Михайлівна
Abaturov Oleksandr Yevhenovych
Tokarieva Nataliya Mykhailivna
popup.publication
01-01-2020
popup.source_user
Ужгородський національний університет
popup.source
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/65662
popup.publisher
Description
Упродовж останніх майже ста років у структурі загальної захворюваності неза-
лежно від вікового цензу гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) посідають перше місце, що підтверджено
інформаційними бюлетенями Всесвітньої організації охорони здоров’я й офіційними статистичними й епідеміологічними
урядовими звітами різних країн із проблем здоров’я дитини. У світі, незалежно від рівня розвитку
країни, рівень захворюваності на ГРВІ у дітей перевищує рівень усіх інших інфекцій у 7–7,5 раза, що в 1,5–3 рази
більше, ніж у дорослих, а в когорті дітей до 3 років їх питома вага становить до 65,0 % від всіх зареєстрованих
гострих інфекційних захворювань. За даними українських дослідників, у 20,0 % пацієнтів із ГРВІ реєструєть-
ся гострий бронхіт (ГБ). У дітей віком від 1 до 3 років захворюваність на ГБ є досить сталою і коливається
в межах
75–250 на 1000 дітей, а серед госпіталізованих в інфекційні відділення для дітей із респіраторною
патологією в кожної другої або третьої дитини верифіковано діагноз ГБ, що становить від 50,0 до 75,0 %
госпіталізованих. В етіологічній структурі ГРВІ кожні 15–20 років відбуваються суттєві зміни структури
основних збудників, що, безумовно, суттєво впливає на існуючі діагностичні та лікувальні заходи щодо терапії
ГРВІ. Останнім часом дослідження щодо етіології інфекцій верхніх дихальних шляхів показали, що найчастіше
причинно-значущими чинниками є віруси, а використання сучасних методів діагностики дозволяє встановити
етіологічний фактор ГРВІ у 56,0–80,0 % випадків. Мета дослідження: вивчити клініко-імунологічні особли-
вості перебігу ГБ у дітей від 1 до 6 років з оцінкою тяжкості стану в гострому періоді захворювання та в періоді
реконвалесценції за допомогою шкали Bronchitis Severity Score (ВSS); визначити клініко-анамнестичні та лабо-
раторні предикти ризику розвитку тривалого перебігу ГБ у дітей від 1 до 6 років. Матеріали та методи. У
роботі наведені матеріали клінічного спостереження, клініко-лабораторного й інструментального обстеження
122 дітей віком від 1 до 6 років із ГБ. Висновки. Установлено, що клініко-анамнестичні предикти (перинаталь-
не ураження центральної нервової системи, низька маса тіла при народженні, паління матері), ступінь тяжко-
сті ГБ (за показником загальної кількості балів за BSS) та фазові зміни концентрації антимікробних пептидів
й інтерферонів визначають ризик розвитку тривалого перебігу захворювання. Визначення ступеня тяжкості
стану в дітей із ГБ із використанням BSS дозволяє удосконалити терапевтичні заходи та надає можливість
диференційованого вибору патогенетично обґрунтованого лікування на етапі стаціонарного ведення пацієнтів.
In the structure of the overall morbidity,
acute respiratory viral infections (ARVI) occupy the first
place, which is confirmed by the official statistical and epidemiological
government reports of various countries on children
health problems. The incidence of ARVI in children exceeds the
level of all infections by 7–7.5 times, which is 1.5–3 times as
much as in adults, and in the cohort of children under 3 years
of age, their share is up to 65.0 % of all registered acute infectious
diseases. According to Ukrainian researchers, acute bronchitis
(AB) is recorded in 20.0 % of patients with ARVI. In the
etiological structure of ARVI, changes in the composition of the
main pathogens occur every 15–20 years, which certainly affects
the existing diagnostic and therapeutic measures. Studies on the
etiological structure of diseases of the upper respiratory tract
have shown that causative agents are mostly viruses, and the use
of modern diagnostic methods makes it possible to establish the
etiological factor of ARVI in 56.0–80.0 % of cases. The purpose
of the study: to investigate the clinical features of the course of
AB in children from 1 to 6 years old with an assessment of the
severity of the condition in the acute period of the disease and in
the period of convalescence using the Bronchitis Severity Scale;
to determine clinical anamnestic and laboratory risk factors for
the development of a protracted course of AB in children from 1
to 6 years old. Materials and methods. The work presents materials
of clinical observation, clinical laboratory and instrumental
examination of 122 children aged 1 to 6 years with AB. Conclusions.
It has been found that clinical and anamnestic predictors
(perinatal lesion of the central nervous system, low birth weight,
maternal smoking), the severity of AB (in terms of the total score
on the Bronchitis Severity Scale) and phase changes in the concentration
of antimicrobial peptides and interferons determine
the risk of developing a protracted course of the disease. The de -
termination of the severity of the condition in children with AB
using the Bronchitis Severity Scale makes it possible to improve
therapeutic measures and provides an opportunity for a differentiated
choice of pathogenetically based treatment at the stage of
inpatient management.
popup.nrat_date
2026-06-13
