Registration Number
2121U008512, Article
popup.category
Стаття
Title
Leiomyoma and reproductive function. frontier of reproductology and modern obstetrics
popup.author
Железов Д. М.
Zhelezov D. M.
popup.publication
01-01-2021
popup.source_user
Одеський національний медичний університет
popup.source
https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10172
popup.publisher
Description
Вплив лейоміоми матки на фертильну функцію є складним та залучає численні механізми: від прямого механічного впливу об’єму пухлини на транспорт і імплантацію статевих клітин, впливу на судинну систему матки та на процеси мікроциркуляції до індукції тканиною ЛМ прозапальних цитокінів та впливу на експресію генів (HOXA10, HOXA11, LIF, IL11, BMPR2, BTEB1, ITGB3 тощо) під час «вікна імплантації». Мета – оцінка реалізації репродуктивної функції у жінок, що страждають на лейоміому матки. Матеріал і методи. Дослідження виконане на базі КНП «Обласний перинатальний центр» та КНП «Міський пологовий будинок № 5» упродовж 2016–2020 рр. Проведений аналіз репродуктивної функції 92 жінок з верифікованою ЛМ, оперованих у обсязі консервативної міомектомії (КМЕ) лапаротомним або лапароскопічним доступом (основна група). Всі вони мали репродуктивні наміри та незмінений оваріально-менструальний цикл після проведеного лікування. Середній вік жінок склав (34,9±0,4) роки. У якості контролю були обстежені 30 вагітних того ж віку, які на момент взяття на облік не мали значущої соматичної та гінекологічної патології.
Оцінювали частоту спонтанних вагітностей у оперованих жінок, особливості перебігу вагітності (частота загроз переривання вагітності, випадків ЗВУР, ускладнень вагітності та пологів). Упродовж вагітності проводии УЗмоніторинг. Катамнестичний період складав від 2 до 5 років (Ме=3,5).
Результати. Проведення планової міомектомії дозволяє відновити фертильну функцію у 46,7 % жінок з ЛМ. Під час вагітності залишкові міоматозні вузли у 58,1 % жінок були стабільними за розмірами, у 23,3 % відзначалося збільшення розмірів ЛМ, у 18,6 % вагітних розмір вузлів зменшився. Неспроможність рубця на матці після КМЕ виявлена у 11,6 % вагітних. У вагітних з рубцем на матці та залишковими міоматозними вузлами малого розміру частіше реєструються випадки загрози невиношування. У 18 (41,9 %) жінок основної групи та в 5 (16,7 %) жінок контрольної груп вдавалися до оперативного розродження, в решти пологи відбулися per vias naturales.
Влияние миомы матки на фертильную функцию является сложным и привлекает многочисленные механизмы – от прямого механического воздействия объема опухоли на транспорт и имплантацию половых клеток, влияния на сосудистую систему матки и на процессы микроциркуляции индукции тканью ПМ провоспалительных цитокинов и влияния на экспрессию генов (HOXA10, HOXA11, LIF, IL11, BmPR2, BTEB1, ITGB3 и др.) во время «окна имплантации».
Цель – оценка реализации репродуктивной функции у женщин, страдающих лейомиомой матки. Материал и методы. Исследование выполнено на базе КНП «Областной перинатальный центр» и КНП «Городской родильный дом № 5» в течение 2016–2020 гг. Проведен анализ репродуктивной функции 92 женщин с
верифицированной ПМ, оперированных в объеме консервативной миомэктомии (КМЕ) лапаротомным или лапароскопическим доступом (основная группа). Все они имели репродуктивные намерения и неизмененный овариально-менструальный цикл после проведенного лечения. Средний возраст женщин составил (34,9±0,4) года. В качестве контроля были обследованы 30 беременных того же возраста, которые на момент постановки на учет не имели значимой соматической и гинекологической патологии. Оценивали частоту спонтанных беременностей у оперированных женщин, особенности течения беременности (частота угроз прерывания беременности, случаев задержки внутриутробного развития, осложнений беременности и родов). В течение беременности проводился УЗИ мониторинг. Катамнестический период составлял от 2 до 5 лет (Ме=3,5). Результаты. Проведение плановой миомэктомии позволяет восстановить фертильную функцию у 46,7 %
женщин с ПМ. Во время беременности остаточные миоматозные узлы в 58,1 % женщин были стабильными по размерам, у 23,3 % отмечалось увеличение размеров ПМ, у 18,6 % беременных размер узлов уменьшился. Несостоятельность рубца на матке после КМЕ обнаружена у 11,6 % беременных. У беременных с рубцом на матке и остаточными миоматозными узлами малого размера чаще регистрируются случаи угрозы невынашивания. У 18 (41,9 %) женщин основной группы и у 5 (16,7 %) контрольной прибегали к оперативному родоразрешению, у остальных роды произошли per vias naturales.
popup.nrat_date
2025-11-21
