Registration Number
2122U000727, Article
popup.category
Стаття
Title
The role of genetic factors in the pathogenesis of lichen planus of the oral mucosa
popup.author
Поліщук О. О.
Скиба В. Я.
Литовкин К. В.
Скиба О. В.
Polishchuk V. S.
Skyba V. Ya.
Lytovkyn K. V.
Skyba O. V.
popup.publication
01-01-2022
popup.source_user
Одеський національний медичний університет
popup.source
https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/12878
popup.publisher
Description
Червоний плоский лишай слизової оболонки ротової
порожнини є хронічним аутоімунним захворюванням, яке характеризується рецидивуючим і хронічним затяжним перебігом, та вражає до 1,5 % світової популяції людства, переважно жінок середнього
та літнього віку. Етіологія та патогенез червоного
плоского лишаю слизової оболонки ротової порожнини остаточно не з'ясовані; розвитку захворювання
можуть сприяти різні фактори, у тому числі генетична схильність, фактори довкілля, фізіологічні,
ендокринні, психологічні, інфекційні фактори та імунні
порушення. Дослідження генетичної детермінанти
даного захворювання свідчать про асоціацію поліморфізмів деяких генів з ЧПЛ СОРП. В наш час найбільше
вивчений зв'язок ЧПЛ СОРП з поліморфізмом генів,
що кодують фактори некрозу пухлини, інтерферон,
інтерлейкіни, деякі ферменти, рецептори, а також
генів-представників деяких інших сімейств. Психологічні фактори, такі як стрес, депресія та тривога,
сприяють розвитку шкірних уражень при червоному
плоскому лишаї. Виявлено значне підвищення експресії
серотоніну в біопсії шкіри пацієнтів із червоним плоским лишаєм порівняно з контролем, при цьому інтенсивність експресії корелювала з тяжкістю депресії/
тривожності. Таким чином, поліморфізм генів може
відігравати важливу роль у схильності до червоного плоского лишаю слизової оболонки порожнини рота
та у патогенезі даного захворювання. У той же час
більшість досліджень можна вважати попередніми,
оскільки в них розглядають поодинокі поліморфізми
та поодинокі гени без урахування взаємодій з іншими
генами та факторами, хоча червоний плоский лишай
без сумніву є багатофакторною та полігенною патологією. Досліджувані популяції найчастіше моноетнічні, чисельність груп пацієнтів невелика, а методика
дослідження відносно проста, переважно це дослідження «випадок-контроль». Також далеко не завжди
досліджується функціональність досліджуваних поліморфізмів. У зв'язку з цим у майбутніх дослідженнях
слід враховувати комбінований ефект кількох генів,
проводити мультирегіональні дослідження, а також
досліджувати зв'язок SNP із конкретною функцією.
popup.nrat_date
2026-04-07
