Search academic texts

Information × Registration Number 2122U000803, Article popup.category Стаття, Опубліковано Title The effect of gas hydrates self-preservation in the process of their industrial development popup.author Zezekalo IvanKobolev VolodymyrLukin OleksandrVynnykov YuriySafronov AnatolyZezekalo IvanKobolev VolodymyrLukin OleksandrVynnykov YuriySafronov Anatoly popup.publication 17-09-2022 popup.source_user Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» popup.source https://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2596 popup.publisher National University «Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic» Description Відзначено, що найперспективнішою на сьогодні технологією розробки родовищ газових гідратів (ГГ) є декомпресійний метод (метод розгерметизації), суть якого полягає в штучному зниженні тиску в пласті навколо свердловини або за рахунок скорочення тиску води на гідрат, або тиску вільного газу після їх часткового відкачування. Розглянуто негативний вплив ефекту самоконсервації газових гідратів на перебіг технологічного процесу їх промислової розробки методом розгерметизації. Обґрунтовано основні параметри прояву самоконсервації – пористість гідрату та його морфологічні характеристики. Розглянуто особливості призначення параметрів теплоти гідратоутворення чи ентальпія дисоціації при моделюванні процесів фазової рівноваги та процесів дисоціації газових гідратів. Подано наочний вигляд молекулярного складу гідрату метану, формулу сполуки та загальний вигляд його зразків. Описано методику і результати лабораторних  експериментальних досліджень зі зразками штучно утвореного газового гідрату. Підтверджено розрахункову залежність пористості зразка від його початкової температури, як умови для прояву самочинної консервації газогідрату. Також встановлено, що при подальшому надходженні теплової енергії до зразка незалежно від його пористості відбувалось поступове плавлення утвореної льодяної кірки. Зафіксовано, що цей процес продовжується до тих пір, доки не вичерпувався «запас холоду» у зразкові, після чого дисоціація прискорювалась. Встановлено, що для гідрату пористістю понад 28% більша частина води проникала порами вглиб зразка. Зроблено важливий для практики висновок про те, що вирішенню проблем самоконсервації газових гідратів повинен сприяти підбір оптимального режиму експлуатації видобувної свердловини, який би узгоджував між собою пористість гідрату та його морфологічні характеристики та забезпечував при цьому максимально можливий видобуток і контроль за процесами дисоціації газових гідратів. popup.nrat_date 2026-04-19 Close