1 documents found
Information × Registration Number 2124U009051, Article popup.category Стаття Title Biomarkers of placental dysfunction. Clinical experience popup.author Марічереда В. Г.Надворна O. М.Рожковська Н. М.Marichereda V. G.Nadvorna O. M.Rozhkovska N. M. popup.publication 01-01-2024 popup.source_user Одеський національний медичний університет popup.source https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15871 popup.publisher Description Мета дослідження: визначення діагностичної цінності біомаркерів дисфункції плаценти на різних термінах гестації. Матеріали та методи. Дослідження виконане у 2015–2022 рр. на базі комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок №5» Одеської міської ради. Проаналізовані перебіг та клінічні наслідки вагітностей у 118 жінок (основна група), у яких під час вагітності на різних термінах гестації виникла та встановлена дисфункція плаценти (ДП). До контрольної групи увійшли 78 здорових жінок, вагітності яких перебігали на тлі відсутності ДП. У жінок обох груп оцінювали частоту виявлення чинників ризику ДП за допомогою аналізу вмісту у сироватці крові біомаркерів плацентарного фактора росту (placenta growth factor – PlGF), розчинної fms-подібної тирозинкінази-1 (Soluble fms-like tyrosine kinase-1 – sFlt-1), асоційованого з вагітністю протеїну А-плазми (Pregnancy-Associated Plasma Protein A – PAPP-A) та β-субодиниці хоріонічного гонадотропіну (ХГТ). Затримку розвитку плода визначали за відхиленнями фетометричних показників (обвід живота, голови, біпарієтальний розмір, довжина стегна, передбачувана маса плода) нижче 10-го перцентиля. Статистичне оброблення одержаних результатів здійснювали за допомогою програмного забезпечення Statistica 14.0 (TIBCO, США). Результати. Серед обстежених жінок обох груп переважали випадки, коли вагітність настала у віці 30 років або більше та була першою вагітністю, яка не закінчилася абортом. Середній вік жінок основної групи становив 33,4±2,3 року, контрольної групи – 29,3±1,4 року. В основній групі було більше жінок з множинними абортами в анамнезі (відношення шансів (ВШ)=5,6, 95% довірчий інтервал (ДІ): 1,9–18,8). Порушення менструального циклу в анамнезі виявлені у 39 (33,1%) жінок основної групи і у 18 (23%) жінок контрольної групи (ВШ=1,6, 95% ДІ: 0,9–3,2). Супутні гінекологічні захворювання були представлені міомою матки – у 16 (13,6%) вагітних основної та у 8 (10,2%) жінок контрольної групи (ВШ=1,4, 95% ДІ: 0,6–3,4), доброякісними пухлинами яєчників – у 13 (11,0%; ВШ=20,1, 95% ДІ: 1,2–343,1), мастопатією – у 19 (16,1%; ВШ=30,8, 95% ДІ: 1,8–517,6) жінок основної групи. У значної кількості жінок основної групи констатований гіпертрофічний аліментарний статус – індекс маси тіла (ІМТ) на час настання вагітності у середньому становив 26,7±0,9 кг/м2, жінки контрольної групи були представлені нормотрофічним типом (ІМТ – 22,2±0,3 кг/м2), у 4 жінок показник перевищував 30 кг/м2. У переважної більшості вагітних (68 – 57,6%) основної групи ознаки мальперфузії плаценти реєстрували у терміні до 34 тиж. У 12 (10,2%) випадках встановлено первинну ДП. Вміст PlGF у жінок основної групи на 20-у тижні вагітності знижувався до 83±4 пг/мл, що значно менше референсних значень (≥100 пг/мл). Натомість у контрольній групі вміст PlGF становив 147±8 пг/мл (p<0,05). Вміст sFlt-1 в основній групі відповідав рівню 3395±62 пг/мл. Отже, співвідношення sFlt-1/PlGF дорівнювало 40,8±0,4, що є прогностично несприятливим. Показник РАРР-А за даними моніторингу на 20-у тижні вагітності становив 0,77±0,08 мОД/л. У вагітних з більш низькими значеннями у подальшому ДП виникла у більш ранні терміни. Щодо показників β-субодиниці ХГТ, то рівні цього гормону у більшості випадків відповідали нормативним значенням, становлячи у середньому 4,7±0,1 МО/л за вагітності плодом чоловічої статі та 8133±21 МО/л – за вагітності плодом жіночої статі. У 22 (18,6%) вагітних основної групи були виявлені ознаки прееклампсії. Значення співвідношення sFlt-1/PlGF у цих вагітних перевищувало 50,0. Висновки. У переважної більшості вагітних основної групи (68 – 57,6%) ознаки мальперфузії плаценти реєстрували у терміні до 34 тиж. У 22 (18,6%) вагітних з дисфункцією плаценти (ДП) були виявлені ознаки прееклампсії, розвиток якої збільшується при співвідношенні sFlt-1/PlGF більше 50, починаючи з ІІ триместра вагітності, що є раннім біомаркером ДП. popup.nrat_date 2025-11-21 Close
Article
Стаття
Марічереда В. Г.. Biomarkers of placental dysfunction. Clinical experience : published. 2024-01-01; Одеський національний медичний університет, 2124U009051
1 documents found

Updated: 2026-03-22