Registration Number
2124U009932, Article
popup.category
Publication, Стаття
Title
(In)correct lexicon in modern media communication: ethical norms and language experience
popup.author
Шульська Н. В.
Зінчук Р. С.
Науменко Ліана Миколаївна
Shulska N. М.
Zinchuk R. S.
Naumenko Liana Mykolaivna
popup.publication
01-01-2024
popup.source_user
Державний податковий університет
popup.source
https://ir.dpu.edu.ua/handle/123456789/6752
popup.publisher
Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського
Description
У статті структуровано та комплексно проаналізовано чутливий медіаконтент щодо коректності / некоректності номінацій осіб окремих спільнот. Закцентовано увагу на назвах людей етнічних і соціальних груп, представлених у мові сучасних ЗМІ. Запропоновано релевантні відповідники, що корелюють із правилами соціального та мовного етикету, а також засвідчують дотримання професійних стандартів. У полі зору перебували медіатексти, у яких представлені номінації, що порушують етичні норми та мовну культуру. Проаналізовано некоректні номінації людей за етнічною належністю, гендерними стереотипами, віковими особливостями, соціальним статусом. Зафіксовано гіперболізовані заголовки з виразними оцінними ярликами, що є виявом недотримання професійних стандартів. Мовна практика засвідчує, що медійники порушують журналістику толерантності, вдаючись до етично некоректних словосполук чи висловлювань. Зауважено, що некоректні номінації представлені як у заголовковому комплексі публікацій, так і в самому текстовому наповненні матеріалів. З’ясовано, що подібні висловлювання щодо певних категорій людей породжують так звану мову ворожнечі, тому вони невиправдані в медіакомунікації. Зазначати відповідні ознаки особи чи групи осіб необхідно лише у випадках, коли ця інформація важлива, тобто є неодмінною складовою публікації. У висвітленні історій про жінок і чоловіків важливо зважати на гендерну чутливість тексту. Усеохопність й об’єктивність дослідження забезпечило використання низки методів: описового, за допомогою якого систематизовано й схарактеризовано мовні одиниці, що перебувають поза межами етичних норм і журналістської толерантності; контекстуального аналізу, використаного з метою виявлення та з’ясування ролі некоректної лексики й термінології в межах аналізованих текстів; комунікативно-прагматичного аналізу, за допомогою якого з’ясовано вплив чутливого контенту на реципієнтів, зокрема вразливі групи населення.
popup.nrat_date
2026-04-29