Registration Number
2125U002493, Article
popup.category
Publication, Стаття
Title
Linguistic representation of gender in military media communications: activation of female nominations (AI translated)
popup.author
Шульська Наталія Миколаївна
Науменко Ліана Миколаївна
Калита Олена Петрівна
Shulska Nataliya Mykolaivna
Naumenko Liana Mykolaivna
Kalyta Olena Petrivna
popup.publication
01-01-2025
popup.source_user
Державний податковий університет
popup.source
https://ir.dpu.edu.ua/handle/123456789/5876
popup.publisher
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
Description
Стаття присвячена дослідженню фемінних номінацій у воєнній медіакомунікації в контексті російсько-української війни. Зауважено про зростання ролі жінок у військовій сфері (у бойових підрозділах, медичних, штабних, добровольчих формуваннях) та відображення цього через мовні засоби, зокрема фемінітиви. У центрі уваги – репрезентативна, ідентифікаційна, мобілізаційна та символічна функції фемінних лексем, які дедалі активніше використовують у журналістському дискурсі для найменування жінок, що служать у ЗСУ чи виконують інші ролі на війні. Окреслено вплив медіамови на формування суспільного уявлення про жінок як повноправних учасниць збройного спротиву, а також на закріплення гендерної рівності у сфері національної безпеки. Спостережено активну присутність назв на позначення осіб жіночої статі у заголовках і текстах різножанрових журналістських матеріалів: новин, репортажів, інтерв’ю, статей. Це зумовлено низкою чинників: мовною економією, привабленням уваги авдиторії, демонстрацією редакторської політики, гендерною диференціацією, забезпеченням соціальної видимості. Проведений аналіз фемінних номінацій, що функціюють у воєнній медіакомунікації, дає змогу виокремити кілька найбільш репрезентативних тематичних груп, у яких найчастіше фігурують фемінітиви: жіночі найменування на позначення військових звань і посад (воячка, воїнка, солдатка, сержантка, майорка, капітанка, офіцерка, лейтенантка, командирка, полковниця, підполковниця, військовослужбовиця, військова, військовиця, військовичка); фемінітиви, що позначають бойові функції жінок (піхотинка, снайперка, гранатометниця, кулеметниця, розвідниця, бійчиня); фемінні номінації, що вказують на технічну чи спеціальну підготовку (операторка БПЛА, саперка, десантниця); назви, що репрезентують медичну та гуманітарну роль жінок (волонтерка, медикиня); фемінітиви на позначення статусу участі у війні (захисниця, доброволиця, ветеранка, учасниця бойових дій). Спорадично зафіксовано одночасне вживання двох фемінних номінацій. З’ясовано, що активне використання фемінітивів у медіапросторі постає як жест підтримки жінок на фронті, а також як засіб протидії дискримінації і формування нового героїчного наративу.
The article is devoted to the study of feminine nominations in military media communication in the context of the Russian-Ukrainian war. The growing role of women in the military sphere (in combat units, medical, staff, volunteer formations) and its reflection through linguistic means, in particular feminitives, are noted. The focus is on the representative, identification, mobilization and symbolic functions of feminine lexemes, which are increasingly used in journalistic discourse to name women serving in the Armed Forces of Ukraine or performing other roles in the war. The influence of media language on the formation of public perception of women as full participants in armed resistance, as well as on the consolidation of gender equality in the sphere of national security, is outlined. The active presence of names for female persons in the headlines and texts of various genres of journalistic materials has been observed: news, reports, interviews, articles. This is due to a number of factors: linguistic economy, attracting the audience’s attention, demonstrating editorial policy, gender differentiation, ensuring social visibility. The analysis of feminine nominations within military media communication allows us to single out several of the most representative thematic groups in which feminines most often appear: female names for military ranks and positions (воячка, воїнка, солдатка, сержантка, майорка, капітанка, офіцерка, лейтенантка, командирка, полковниця, підполковниця, військовослужбовиця, військова, військовиця, військовичка); feminines denoting women’s combat functions (піхотинка, снайперка, гранатометниця, кулеметниця, розвідниця, бійчиня); feminine nominations indicating technical or special training (операторка БПЛА, саперка, десантниця); names representing the medical and humanitarian role of women (волонтерка, медикиня); feminines indicating the status of participation in the war (захисниця, доброволиця, ветеранка, учасниця бойових дій). Sporadic simultaneous use of two feminine nominations has been recorded. It has been found that the active use of feminines in the media space appears as a gesture of support for women at the front, as well as a means of counteracting discrimination and forming a new heroic narrative.
popup.nrat_date
2026-04-04
