Registration Number
2125U004367, Article
popup.category
Стаття, Опубліковано, Рецензована стаття
Title
Approach to quantitative assessment of the resilience of critical infrastructure facilities
popup.author
Третьяков О. В.
Халмурадов Б. Д.
Кічата Н. М.
Ремська А. В.
Tretyakov O. V.
Khalmuradov B. D.
Kichata N. M.
Remska A. V.
popup.publication
12-03-2025
popup.source_user
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
popup.source
https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3693
popup.publisher
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
Description
Стійкість об’єктів критичної інфраструктури визначається як здатність готуватися до мінливих умов та адаптуватися до них, а також витримувати збої й швидко відновлюватися після них, включно з навмисними атаками, аваріями або природними загрозами. Забезпечення високого рівня безпеки і стійкості об’єктів критичної інфраструктури для України в умовах агресії рф є край актуальним питанням. Мета досліджень полягала в розробці методологічного підходу для кількісної оцінки рівня стійкості об’єктів критичної інфраструктури не залежно від секторів критичної інфраструктури, до якого вони належать та усіх видів проєктних загроз. Об’єкт досліджень –безпеки і стійкості об’єктів критичної інфраструктури. Предмет досліджень – методологія кількісної оцінки рівня стійкості об’єктів критичної інфраструктури.Отримані результати. Початкова стадія після небезпечної події це різновид прояву катастрофи «складка», визначеної у теорії катастроф. Такий підхід дозволяє визначити втрати обсягу надання послуги об’єктом критичної інфраструктури внаслідок небезпечної події, що визначають вразливість об’єкту. Стійкість об’єкта критичної інфраструктури можна визначити, як добуток часу на повне відновлення на витрати, пов’язані з відновленням обсягу послуг до вихідного рівня. Чим більше цей показник тим меньше стійкість об’єкту критичної інфраструктури. Застосування ї імітаційної моделі для каскадних ефектів, дає можливість отримати ймовірнісні оцінки розвитку подій за визначеними сценаріями і дозволяє здійснити оцінювання загроз для об’єкта критичної інфраструктури за величиною імовірності настання подій і переходів між ними. На основі отриманих значень імовірності настання небезпечних подій для усіх елементів об’єкта критичної інфраструктури визначаєм найбільш вразливі і для них проводимо кількісну оцінку стійкості. Це дає змогу оцінити необхідні ресурси (фінансові, матеріальні, енергетичні, людські, транспортні тощо) для підвищення стійкості. Визначити необхідні елементи резервування для уникнення каскадних ефектів і небажених наслідків. Висновки. На основі теорії катастроф розроблено єдиний методологічний підхід для кількісної оцінки рівня стійкості об’єктів критичної інфраструктури не залежно від секторів критичної інфраструктури, до якого вони належать.Запропонований підхід дозволяє проводити аналіз стійкості по усіх елементах об’єкту критичної інфраструктури, проводити співставний аналіз вразливості і стійкості об’єктів сектору, оцінювати розміри небхідних додаткових інвестицій для зниження вразливості і підвищення стійкості елементів об’єкту, розробляти секторальні програми підвищення стійкості об’єктів сектору, визначити необхідні територіальні ресурси резервування та їх обсяги.
popup.nrat_date
2026-04-19