Стаття, Рецензовано. Кацалап Віталій Олександрович (Vitaliy Katsalap). Методичний підхід до оцінювання впливу чинників інформаційної складової (Methodical approach to assessing the impact of factors of the information component)

Registration Number

2125U006986, Article

popup.category

Стаття, Рецензовано

Title

Methodological approach to assessing the impact of factors of the information component (AI translated)

popup.author

Кацалап Віталій Олександрович (Vitaliy Katsalap)
Кутков Олександр Олександрович (Oleksandr Kutkov)
Katsalap Vitalii Oleksandrovych (Vitaliy Katsalap)
Kutkov Oleksandr Oleksandrovych (Oleksandr Kutkov)

popup.publication

01-01-2025

popup.source_user

Національний університет "Острозька академія" МОН України

popup.source

https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/10015/

popup.publisher

Description

У статті розроблено та обґрунтовано методичний підхід до оцінювання впливу чинників інформаційної складової на цивільне середовище, який є ключовим аспектом для підвищення ефективності виконання завдань підрозділами Сил оборони України в умовах сучасних інформаційних загроз. Систематизовано політичні, економічні, соціальні, інформаційні та інфраструктурні чинники, які впливають на інформаційне середовище, із застосуванням PMESII-аналізу. Цей підхід дозволяє ідентифікувати, класифікувати та аналізувати інформаційні явища, розподіляючи їх на: інформаційний шум, виклик та загроза, що в подальшому суттєво впливають на прийняття рішень та досягнення стратегічних цілей. Проведено класифікацію основних каналів комунікації, зокрема соціальні мережі, телебачення, радіо, інтернет-новини, месенджери, блоги, зовнішню рекламу та чутки, через які розповсюджується інформація в цивільному середовищі. Запропоновано критерії визначення умов, за якими ці канали можуть перетворюватися на джерела деструктивних інформаційних явищ. Особливу увагу приділено аналізу впливу дезінформації, пропаганди та інших форм інформаційно-психологічного впливу, які використані противником. Здійснено порівняльний аналіз підходів до управління інформаційними операціями між Збройними Силами України та структурами країн-членів НАТО на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях. Визначено перелік відмінностей в методах прогнозування, профілактики та нейтралізації інформаційних загроз, а також рівень інтеграції між підрозділами в багатонаціональних операціях. Окреслено необхідність удосконалення оперативної взаємодії підрозділів цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України з міжнародними партнерами. Запропоновано використання систематизованих методів аналізу, які забезпечують глибше розуміння специфіки інформаційного середовища та підвищують ефективність взаємодії між військовими підрозділами та цивільним населенням. Використання цього методичного підходу дозволяє вчасно ідентифікувати загрози та провести оцінювання інформаційних впливів на цільову аудиторію, а також паралельно розробити адаптивні механізми протидії деструктивним впливам з боку противника. Результати дослідження сприяють вдосконаленню взаємодії між підрозділами Сил оборони України та міжнародними партнерами, забезпечуючи підвищення стійкості до ворожих інформаційних атак. Це формує основу для впровадження інноваційних підходів у протидії пропаганди, дезінформації та іншим формам інформаційних впливів. (The article develops and substantiates a methodological approach to assessing the impact of factors of the information component on the civilian environment, which is a key aspect for increasing the effectiveness of task performance by units of the Defense Forces of Ukraine in the face of modern information threats. Political, economic, social, information and infrastructural factors that affect the information environment are systematized using PMESII analysis. This approach allows you to identify, classify and analyze information phenomena, dividing them into: information noise, challenge and threat, which subsequently significantly affect decision-making and achievement of strategic goals. The main communication channels, including social networks, television, radio, Internet news, messengers, blogs, outdoor advertising and rumors, through which information is disseminated in the civilian environment, are classified. Criteria are proposed for determining the conditions under which these channels can become sources of destructive information phenomena. Particular attention is paid to the analysis of the impact of disinformation, propaganda and other forms of information and psychological influence used by the enemy. A comparative analysis of approaches to managing information operations between the Armed Forces of Ukraine and the structures of NATO member states at the strategic, operational and tactical levels is carried out. A list of differences in methods of forecasting, preventing and neutralizing information threats, as well as the level of integration between units in multinational operations, is determined. The need to improve operational interaction of civil-military cooperation units of the Armed Forces of Ukraine with international partners is outlined. The use of systematic analysis methods is proposed, which provide a deeper understanding of the specifics of the information environment and increase the effectiveness of interaction between military units and the civilian population. The use of this methodological approach allows for timely identification of threats and assessment of information impacts on the target audience, as well as parallel development of adaptive mechanisms for countering destructive impacts from the enemy. The results of the study contribute to improving interaction between units of the Defense Forces of Ukraine and international partners, ensuring increased resilience to hostile information attacks. This forms the basis for the implementation of innovative approaches in countering propaganda, disinformation and other forms of information impacts.)

popup.nrat_date

2026-05-01