Registration Number
2125U011934, Article
popup.category
Стаття
Title
Critical infrastructure in ukraine based on advanced materials and technologies
popup.author
Варивода Ю. Ю.
Корчевський Б. Б.
Дідок В. Ю.
Varyvoda Yu. Yu.
Korchevskyi B. B.
Didok V. Yu.
Varyvoda Yu. Yu.
Korchevskyi B. B.
Didok V. Yu.
popup.publication
01-01-2025
popup.source_user
Вінницький національний технічний університет
popup.source
https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52367
popup.publisher
Гельветика
Description
Актуальність дослідження зумовлена нагальною потребою України у формуванні науково обґрунтованих підходів до відновлення критичної інфраструктури після масштабних руйнувань, спричинених російською військовою агресією. Відбудова має спиратися не лише на швидке відновлення функціональності, а й на забезпечення довговічності, енергоефективності та технологічної стійкості споруд. У цьому контексті впровадження сучасних матеріалів і цифрових технологій є визначальним чинником підвищення надійності інженерних систем і адаптивності інфраструктури до майбутніх викликів. Мета статті – проаналізувати інноваційні методи відновлення критичної інфраструктури України на основі використання сучасних матеріалів і цифрових технологій з урахуванням вимог стійкості, енергоефективності та безпеки. Методологія дослідження ґрунтується на системному, структурно-функціональному та порівняльноаналітичному підходах із застосуванням методів експертного оцінювання, техніко-економічного аналізу та моделювання життєвого циклу інженерних споруд. Для узагальнення практики використано кейси українських і міжнародних проєктів відбудови, що охоплюють технології ультрависокоефективного бетону (UHPC), композитного армування (FRP), 3D-друку, систем моніторингу та цифрових двійників. Результати дослідження полягають у визначенні структурних компонентів процесу відновлення, систематизації потенціалу сучасних матеріалів і технологій, а також обґрунтуванні переваг цифрової інтеграції у відбудовчих процесах. Доведено, що застосування UHPC, FRP-армування, самовідновних цементів, технологій 3D-друку та цифрового моделювання сприяє підвищенню міцності конструкцій на 30–50 %, скороченню термінів реконструкції на 40–60 % і зниженню експлуатаційних витрат до 25 %. У дослідженні акцентовано на необхідності переходу до нормативно узгодженої та цифрово інтегрованої системи реконструкції, у межах якої інноваційні матеріали та технології стають стандартом технічної політики держави, а не винятком із неї. Встановлено, що ефективне відновлення потребує уніфікації нормативних документів, розвитку локальних виробництв і створення єдиного центру цифрового моніторингу об’єктів критичної інфраструктури. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням національних стандартів сертифікації інноваційних матеріалів, впровадженням систем штучного інтелекту в моніторинг споруд, створенням національної платформи цифрових двійників і розробленням освітніх програм нового покоління для інженерів та управлінців у сфері стійкого відновлення.
popup.nrat_date
2026-11-03
