Search academic texts

Information × Registration Number 2126U000200, Article popup.category Publication, Стаття Title Psychological safety and anxiety as indicators of an individual's mental state in extreme conditions (AI translated) popup.author Пєтухова Ірина ОлексіївнаКалениченко Руслан АрсеновичТелебенєва Єва ОлександрівнаЖелєво Ірина ВасилівнаPietukhova Iryna OleksiivnaKalenychenko Ruslan ArsenovychTelebenieva Yeva OleksandrivnaZhelievo Iryna Vasylivna popup.publication 01-01-2026 popup.source_user Державний податковий університет popup.source https://ir.dpu.edu.ua/handle/123456789/6547 popup.publisher ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління» Description У статті на основі теоретико-методологічного аналізу сучасних наукових джерел та емпіричних досліджень розкрито психологічну сутність феномену психологічної безпеки та тривожності як ключових індикаторів психічного стану особистості в екстремальних умовах. Показано, що психологічна безпека є багатовимірною категорією, яка забезпечує відчуття захищеності, стабільності емоційного стану та здатності адекватно реагувати на стресові фактори, сприяючи збереженню адаптивності та професійної ефективності державних службовців, зокрема військових, медиків, рятувальників та цивільних адміністраторів. Розглянуто теоретичні та історичні витоки проблематики, зокрема класичні психологічні та військово-психіатричні підходи до забезпечення психічного захисту особистості, а також сучасні концепції тривожності як суб’єктивної реакції на загрозу і невизначеність, що проявляється у когнітивних, поведінкових і фізіологічних симптомах і може як мобілізувати ресурси, так і підривати психічне здоров’я. Показано, що високий рівень тривожності у поєднанні з низьким рівнем психологічної безпеки значно знижує ефективність адаптації, порушує когнітивні процеси та підвищує ризик розвитку емоційного вигорання і психосоматичних розладів, що особливо критично у воєнний та повоєнний період. Проаналізовано провідні підходи до формування та підтримки психологічної безпеки, включаючи індивідуальні психотерапевтичні інтервенції (когнітивно-поведінкову терапію, EMDR, психодинамічні методи, релаксаційні техніки), групові тренінги та колективні сесії з розвитку стресостійкості, дистанційні онлайн-ресурси та психоедукаційні програми. Емпіричні дослідження свідчать, що комплексне використання цих методів ефективно знижує рівень тривожності на 25–40 %, підвищує відчуття психологічної безпеки, покращує когнітивні та професійні функції і сприяє формуванню ресурсів життєстійкості. Особлива увага приділяється адаптації державних службовців у повоєнний період, де психологічна підтримка спрямована на відновлення почуття безпеки, ресоціалізацію, розвиток стратегій саморегуляції та управління стресом, а також раннє виявлення посттравматичних симптомів. Зроблено висновок, що психологічна безпека та тривожність є динамічними, взаємопов’язаними показниками психічного стану особистості, які дозволяють своєчасно оцінювати потребу у професійній підтримці, формувати ефективні програми адаптації та підтримувати життєстійкість державних службовців у складних, екстремальних і кризових умовах. Психологічна безпека виступає внутрішнім ресурсом стабілізації психічного стану, а контрольоване регулювання тривожності сприяє підвищенню автономії, когнітивної гнучкості та позитивного функціонування особистості, що є критично важливим для збереження психічного здоров’я та ефективного виконання професійних обов’язків. popup.nrat_date 2026-04-19 Close