Search academic texts

Information × Registration Number 2126U000211, Article popup.category Publication, Стаття Title Psychological characteristics of civil servants' professional activity under martial law: stress factors and challenges (AI translated) popup.author Калениченко Руслан АрсеновичПєтухова Ірина ОлексіївнаТелебенєва Єва ОлександрівнаЖелєво Ірина ВасилівнаKalenychenko Ruslan ArsenovychPietukhova Iryna OleksiivnaTelebenieva Yeva OleksandrivnaZhelievo Iryna Vasylivna popup.publication 01-01-2026 popup.source_user Державний податковий університет popup.source https://ir.dpu.edu.ua/handle/123456789/6550 popup.publisher ВГ «Наукові перспективи» Description У статті на основі комплексного теоретико-методологічного аналізу сучасних вітчизняних і зарубіжних наукових джерел розкрито психологічні особливості професійної діяльності державних службовців в умовах воєнного стану, зосереджено увагу на ключових стрес-факторах і професійних викликах, що впливають на їхній психічний стан, працездатність та адаптаційні можливості. Обґрунтовано, що діяльність державних службовців у період воєнних дій характеризується підвищеним рівнем психоемоційного навантаження, постійною загрозою життю, високою відповідальністю за прийняття рішень і функціонування критичних соціальних систем, що зумовлює зростання тривожності, емоційного виснаження та ризиків професійної дезадаптації. Показано, що психологічна безпека та тривожність виступають провідними індикаторами психічного стану особистості, які відображають здатність державних службовців до ефективного функціонування в екстремальних умовах. Психологічна безпека розглядається як багатовимірний феномен, що включає відчуття захищеності, довіри, соціальної та організаційної підтримки, емоційної стабільності й можливості відкритої комунікації у професійному середовищі. Водночас тривожність інтерпретується як суб’єктивна реакція на загрозу та невизначеність, яка може виконувати як мобілізаційну функцію, активізуючи психічні ресурси, так і деструктивну, спричиняючи порушення когнітивних процесів, зниження концентрації уваги та професійної ефективності. Проаналізовано основні підходи до вивчення впливу стрес-факторів воєнного часу на психічне здоров’я різних категорій державних службовців, зокрема військових, медичних працівників, рятувальників та цивільних адміністраторів. Показано, що поєднання високого рівня тривожності з низьким рівнем психологічної безпеки істотно підвищує ризик розвитку емоційного вигорання, психосоматичних розладів і посттравматичних проявів, особливо за умов тривалої дії стресу. Окрему увагу приділено ролі життєстійкості та соціальної підтримки як ресурсів, що пом’якшують негативний вплив екстремальних умов професійної діяльності. У статті узагальнено сучасні підходи до психологічної підтримки державних службовців, які включають індивідуальні психотерапевтичні інтервенції, групові тренінги зі зниження рівня тривожності та розвитку стресостійкості, психоедукаційні програми, а також дистанційні та онлайн-формати психологічного супроводу. Наголошено на особливій значущості комплексних програм підтримки у повоєнний період, спрямованих на відновлення відчуття психологічної безпеки, ресоціалізацію, стабілізацію емоційного стану та профілактику хронічних тривожних і посттравматичних розладів. Зроблено висновок, що психологічні особливості професійної діяльності державних службовців в умовах воєнного стану потребують системного наукового осмислення та практичної реалізації ефективних програм психологічного супроводу. Психологічна безпека та тривожність розглядаються як динамічні, взаємопов’язані показники психічного стану, що дозволяють своєчасно виявляти ризики дезадаптації, оптимізувати професійне функціонування та забезпечувати збереження психічного здоров’я державних службовців у кризових та екстремальних умовах. popup.nrat_date 2026-04-19 Close