Search academic texts

Information × Registration Number 2126U000459, Article popup.category Навчання Title Public Policies for the Development of Cultural and Creative Industries: Global Experience and Ukrainian Realities popup.author Лариса ЛігоненкоLihonenko L.Ligonenko L. popup.publication 31-03-2026 popup.source_user Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II popup.source https://dspace.kme.org.ua/handle/123456789/6104 popup.publisher II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Egyetem Description Резюме. У 21 сторіччі культурні та креативні індустрії (ККІ) виступають двигуном економічного розвитку, інструментом інтеграції суспільства та міжнародної культурної кооперації. Ефективність державних програм їхньої підтримки зумовлює успіх країн у світовій креативній конкуренції. Метою статті є узагальнення сучасних моделей та інструментарію підтримки ККІ у світі та Україні з метою розробки рекомендацій щодо подальшого вдосконалення національних політик сприяння розвитку ККІ.Для досягнення поставленої мети в статті проаналізовано найбільш ефективні політики державної підтримки розвитку ККІ, визначені експертами у звіті UNESCO (2025). Розкрито зміст цих політик, які агреговані у такі групи як : 1) фінансові механізми та державно-приватні партнерства (Singapore Arts Plan (Сінгапур),Creative Europe (ЄС)); 2) базовий дохід та формалізація неформального сектору (Basic Income for the Arts (Ірландіі), Kala Sanskriti Vikas Yojana (Індія)); 3)гендерна рівність та соціальна інклюзія (Film Agreement (Швеція), CNC Tax Credit (Франція),жіночі кооперативи (Руанда));4) захист інтелектуальної власності та цифрова справедливість (ремінерація митцям від цифрових платформ); 5) інтеграція культури з туризмом (High Value, Low Impact (Бутан)).Через призму цього закордонного досвіду та в розрізі виокремлених груп політик систематизована інформація про наявні інструменти підтримки та сприяння розвитку ККІ в Україні, проведено їх порівняльний аналіз з світовими еталонами ефективності.Це дозволило виявити, що незважаючи на вивчення та впровадження закордонного досвіду, головним слабким місцем та обмежувачем отримання позитивного ефекту є мізерний розмір бюджету на їх реалізацію, а також недосконалі практики та недостатні масштаби їх впровадження. Зокрема рекомендовано впровадження державно-приватного партнерства в сфері ККІ, подальший розвиток національних організацій колективного управління правами (ОКУ) та налагодження їх ефективної співпраці з цифровими платформами та соціальними мережами), підвищення прозорості алгоритмів сплати роялті ; нормування використання туристичного збору на цілі підтримки ККІ. A 21. században a kulturális és kreatív iparágak (KKI) a gazdasági fejlődés egyik meghatározó hajtóerejeként, a társadalmi integráció eszközeként, valamint a nemzetközi kulturális együttműködés fontos platformjaként jelennek meg. A támogatásukat célzó állami programok hatékonysága érdemben befolyásolja az országok sikerét a globális kreatív versenyben. A tanulmány célja a KKI támogatásának korszerű nemzetközi és ukrajnai modelljeinek, valamint eszköztárának rendszerező áttekintése, továbbá olyan ajánlások megfogalmazása, amelyek hozzájárulnak a kulturális és kreatív iparágak fejlesztését ösztönző nemzeti szakpolitikák további korszerűsítéséhez.A kitűzött cél elérése érdekében a tanulmány elemzi KKI fejlesztését támogató, az UNESCO (2025) jelentésében szakértők által leghatékonyabbnak azonosított állami szakpolitikákat. A kutatás feltárja e szakpolitikák tartalmát, és azokat az alábbi, egymással összefüggő eszközcsoportokba rendezi: (1) pénzügyi mechanizmusok és állami–magán partnerségek (pl. Singapore Arts Plan –Szingapúr; Creative Europe –EU); (2) alapjövedelem-jellegű megoldások és az informális szektor formalizálása (pl. Basic Income for the Arts –Írország; Kala Sanskriti Vikas Yojana –India); (3) nemek közötti egyenlőség és társadalmi inklúzió (pl. Film Agreement –Svédország; CNC Tax Credit –Franciaország; női kooperatívák –Ruanda); (4) szellemi tulajdon védelme és digitális igazságosság (különös tekintettel az alkotók digitális platformoktól származó díjazásának mechanizmusaira); (5) a kultúra és a turizmus integrációja (pl. High Value, Low Impact –Bhután).A nemzetközi tapasztalatok értelmezési keretében, valamint az azonosított szakpolitikai csoportok mentén a tanulmány rendszerezi az Ukrajnában alkalmazott, a KKI támogatását és fejlesztését ösztönző eszközöket, és azok összehasonlító elemzését végzi el a globális hatékonysági etalonokkal szemben.Ez lehetővé tette annak megállapítását, hogy a külföldi tapasztalatok tanulmányozása és bevezetése ellenére a pozitív hatás elérésének fő gyenge pontja és korlátozó tényezője a megvalósításukra szánt költségvetés csekély nagysága, valamint a bevezetésük tökéletlen gyakorlata és elégtelen mértéke. Különösen ajánlott a KKI területén az állami–magán partnerség bevezetése, a nemzeti közös jogkezelő szervezetek további fejlesztése és hatékony együttműködésük kialakítása a digitális platformokkal és a közösségi hálózatokkal, a jogdíjfizetési algoritmusok átláthatóságának növelése, valamint a turisztikai illeték KKI-támogatási célokra történő felhasználásának normatív szabályozása. popup.nrat_date 2026-04-30 Close