Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0212U000509, 0110U000179 , Науково-дослідна робота Назва роботи Комплексна оцінка ефективності таргетної терапії хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію з урахуванням імуногенетичних, цитогенетичних та молекулярно-генетичних характеристик патологічного клону клітин Назва етапу роботи Керівник роботи Дягіль Ірина Сергіївна, Дата реєстрації 16-02-2012 Організація виконавець Державна установа "Науковий центр радіаційної медицини Академії медичних наук України" Опис етапу З метою вивчити особливості клінічного перебігу та динаміку морфологічних, цитогенетичних, молекулярно-генетичних, імуногенетичних показників у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію на різних етапах терапії інгібіторами тирозинкіназ було обстежено 88 хворих на ХМЛ. Методи дослідження - гематологічні, цитогенетичні, молекулярно-цитогенетичні, молекулярно-генетичні, імуногенетичні, дерматогліфічні, культуральні та статистичні. Встановлено, що серед пацієнтів у хронічній фазі ХМЛ на 6 місяців лікування повна гематологічна ремісія отримана в 96 % випадків Серед хворих, які отримували терапію іматинібом 12 місяців оптимальна відповідь реєструвалася у 44 % пацієнтів. Мала місце тенденція до підвищення частоти втрати цитогенетичної відповіді на 12 місяців в групі пацієнтів з додатковими хромосомними аномаліями. Встановлено, що поява клону клітин з додатковою Ph-хромосомою є несприятливою прогностичною ознакою та може бути розцінена як маркер для зміни тактики лікаря у веденні хворого. Показана максимальна результативність іматинібу з точки зору вираженості подавлення Ph+-клону клітин при призначенні його як терапії першої лінії. Частота досягнення повної цитогенетичної відповіді через 12 місяців терапії вірогідно переважала у хворих в хронічній фазі та пацієнтів з групи низького ризику за критеріями Сокал. Молекулярно-генетичне дослідження виявило, що вірогідно частіше зберігали досягнуту в 6 місяців оптимальну відповідь пацієнти, у яких експресувався транскрипт b2a2. У пацієнтів з ХМЛ на фоні терапії іматинібом мезилатом протягом 6 місяців виявлено вірогідне підвищення секреції IL-2, IFN-гама та TNF-альфа імунокомпетентними клітинами (р<0,01) порівняно із пацієнтами в у дебюті захворювання. В HLA-генотипі хворих на ХМЛ виявлено вірогідне півищення носійства генів HLA- В*51 та HLA-DRB1*11, що дає підставу вважати їх факторами генетичної схильності до розвитку даної патології. Встановлені гени-протектори розвитку хронічного мієлолейкозу: HLA-А*03, HLA- В*08 та HLA-DRB1*04. Результати дерматогліфічного скринінгу, проведеного у хворих із різною відповіддю на терапію, визначають взаємозв'язок між присутністю в фенотипі певних дерматоструктур і відповіддю на лікування протягом 12 місяців. Встановлено зниження ефективності колонієутворення клітинами-попередниками, переважання в культурі кісткового мозку малих кластерів, а також, зниження колонієутворюючої здатності фібробластів, що свідчить про пригнічення специфічної проліферації клітин кісткового мозку. Серед факторів, які обумовлюють швидкість формування оптимальної та субоптимальної відповіді на терапію іматинібом у хворих на ХМЛ, було визначено найбільш значущі: передлікованість пацієнтів, індекс Сокаля на момент встановлення діагнозу, фаза захворювання на час призначення іматинібу, наявність додаткових хромосомних аберацій та тип транскрипту химерного гену BCR/ABL. Опис продукції Виявлені клінічні та генетичні фактори, які обумовлюють швидкість формування оптимальної та субоптимальної відповіді на терапію іматинібом у хворих на ХМЛ Автори роботи Бєлінська Ірина Володимирівна Балан Валентина Володимирівна Дмитренко Ірина Віталіївна Дмитренко Олена Олександрівна Дягіль Ірина Сергіївна Кучер Олена Володимирівна Мінченко Жана Миколаївна Мішаріна Жана Анатоліївна Федоренко Віра Григорівна Шляхтиченко Тетяна Юрівна Шолойко Валентина Василівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити