Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0212U002178, 0109U001563 , Науково-дослідна робота Назва роботи Дослідження модифікуючої дії іонізуючого випромінювання на хромосомну стабільність в соматичних клітинах людини за допомогою тестуючого мутагенного навантаження блеоміцином Назва етапу роботи Керівник роботи Пілінська Марія Андріївна, Доктор медичних наук Дата реєстрації 27-01-2012 Організація виконавець ДУ "Науковий центр радіаційної медицини АМН України" Опис етапу Об'єкт: лімфоцити крові людини. Мета: дослідити можливість модифікації генетично зумовленої чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючого мутагенного навантаження in vitro внаслідок попередньої дії іонізуючого випромінювання in vivo. Методи: цитогенетичні. Результати: Сформовано чотири групи спостереження - умовно здорових донорів (група порівняння 1); УЛНА (професійна група 1); осіб, хворих на рак легенів, які заперечували свідомий контакт із мутагенними факторами (група порівняння 2); УЛНА з реалізованою онкопатологією (професійна група 2). Проведено добровільне цитогенетичне обстеження осіб із сформованих груп, в яких визначено фонову та індуковану блеоміцином (за допомогою модифікованого нами тесту "G2-bleomycin sensitivity assay") частоту аберацій хромосом в лімфоцитах периферичної крові. Встановлено, що в усіх вищезазначених групах фонова середньогрупова сумарна частота хромосомних аберацій не перевищувала верхньої межі середньопопуляційного контролю (3,00 на 100 метафаз) і складала (1,23+0 20), (1,92+0,11), (2,54 0,20), (2,96 0,20) на 100 метафаз, відповідно, однак тільки в обох професійних групах з різною частотою зустрічались нестабільні та/чи стабільні цитогенетичні маркери опромінення. Показано, що додаток до фонової середньогрупової частоти аберацій хромосом (надспонтанний цитогенетичний ефект) у індивідів з вищезазначених груп за середньогруповими частотами був максимальний при концентрації блеоміцину 5,0 мкг/мл і становив 14,31; 42,38; 53,41; 77,32 на 100 метафаз, відповідно. Встановлено широке міжіндивідуальне варіювання цитогенетичного ефекту при тестуючій дії блеоміцину та відсутність позитивної кореляції між фоновими та індукованим частотами хромосомних аберацій в усіх обстежених групах, що, ймовірно, обумовлено індивідуальною чутливістю до дії мутагена-провокатора. Опис продукції Корисна модель "Спосіб діагностики прихованої хромосомної нестабільності в лімфоцитах крові людини" стосується медицини, зокрема, медичної генетики та онкології. Технiчна задача вирiшується шляхом використання двох оптимальних концентрацій мутагена-провокатора блеоміцину для обробки короткотермінової культури лімфоцитів периферичної крові людини in vitro в пізній постсинтетичній стадії першого мітотичного циклу, що дозволяє виявляти максимальну варіабельність індивідуальних цитогенетичних показників прихованої нестабільності генома. В якості критерія хромосомної нестабільності запропоновано використовувати загальну частоту хромосомних аберацій, для кількісної оцінки якої розраховується коефіцієнт прихованої хромосомної нестабільності, що дає можливість визначати осіб, гіпо- чи гіпер-чутливих до мутагенного навантаження. За допомогою способу можна виявити приховану нестабільність геному на хромосомному рівні в лімфоцитах периферичної крові людини Автори роботи Єрємеева М.Н. Дибська О.Б. Дибський С.С. Степанова Л.С. Сушко В.О. Сушко Л.І. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити