Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0213U001018, 0110U000176 , Науково-дослідна робота Назва роботи Визначити закономірності формування радіаційно асоційованих онкологічних ризиків у населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, у віддалений післяаварійний період Назва етапу роботи Керівник роботи Присяжнюк Анатолій Євтихійович, Доктор медичних наук Дата реєстрації 09-01-2013 Організація виконавець Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" Опис етапу Об'єкт дослідження: репрезентативна вибірка когорти учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) 1986 - 1987 рр. участі (98,3 тис. осіб); евакуйовані (48,0 тис. осіб); мешканці найбільш забруднених радіонуклідами районів Житомирської області (Лугинський, Народицький, Овруцький), Київської області (Бородянський, Іванківський, Поліський) (182,2 тис. осіб). Мета роботи: дослідити можливі радіаційно асоційовані особливості реалізації ризиків онкологічних захворювань серед постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи упродовж 25-річного післяаварійного періоду. Методи дослідження: епідеміологічні, статистичні, програмно-математичні. Виявлено особливості рівня та динаміки захворюваності на злоякісні новоутворення. Серед усіх трьох основних груп встановлено підвищений абсолютний ризик раку щитоподібної залози (УЛНА - у 5,0 разів, евакуйованих - у 4,3 рази, мешканців забруднених територій - у 1,3 рази), яке може бути пов'язано із опроміненням цього органу за рахунок випадінь радіоактивного йоду. Відзначено зростання частоти раку молочної залози у жінок - УЛНА 1986-1987 рр. (у 1994-2010 рр. SIR=164,3%, 95 % ДІ: 145,3-183,4). Оскільки певні види солідних пухлин після опромінення мають різний латентний період виникнення, існує необхідність подальшого моніторингу онкологічних захворювань із особливою увагою до такої патології як рак стравоходу, шлунку, легенів, ободової кишки, молочної залози, яєшників, нирок, сечового міхура, множинної мієломи. Значну увагу слід приділяти тим групам населення, які під час Чорнобильської аварії мали вік 0-19 років. Це дасть змогу оцінити ризики раку у віддалений післяаварійний період. На основі проведених досліджень підготовлено доповідну записку та інформаційний лист стосовно закономірностей захворюваності та ризиків розвитку злоякісних новоутворень у групах населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, у віддалений післяаварійний період. Галузь використання: установи Міністерства охорони здоров'я, Міністерство надзвичайних ситуацій, Національна комісія радіаційного захисту населення України. Впровадження: 8 виступів на конференціях та з'їздах, у т.ч 5 - міжнародних. Всього опубліковано 34 наукові праці. АВАРІЯ НА ЧАЕС, ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ, УЛНА, ЕВАКУЙОВАНІ, МЕШКАНЦІ ЗАБРУДНЕНИХ РАДІОНУКЛІДАМИ ТЕРИТОРІЙ. Опис продукції Виявлено особливості рівня та динаміки захворюваності на злоякісні новоутворення. Серед усіх трьох основних груп встановлено підвищений абсолютний ризик раку щитоподібної залози (УЛНА - у 5,0 разів, евакуйованих - у 4,3 рази, мешканців забруднених територій - у 1,3 рази), яке може бути пов'язано із опроміненням цього органу за рахунок випадінь радіоактивного йоду. Відзначено зростання частоти раку молочної залози у жінок - УЛНА 1986-1987 рр. (у 1994-2010 рр. SIR=164,3%, 95 % ДІ: 145,3-183,4). Оскільки певні види солідних пухлин після опромінення мають різний латентний період виникнення, існує необхідність подальшого моніторингу онкологічних захворювань із особливою увагою до такої патології як рак стравоходу, шлунку, легенів, ободової кишки, молочної залози, яєшників, нирок, сечового міхура, множинної мієломи. Значну увагу слід приділяти тим групам населення, які під час Чорнобильської аварії мали вік 0-19 років. Це дає змогу оцінити ризики раку у віддалений післяаварійний період. Автори роботи Єгорова І.В. Бабкіна Н.Г. Бекішев Г.Ю. Берестяна Ж.М. Гудзенко Н.А. Запісочний О.З. Ледощук Б.О. Сліпенюк К.М. Троцюк Н.К. Фузік М.М. Хухрянська О.М. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити